Сторінка:Багалій Д. І. Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1.pdf/63

XI ст. Увесь здобуток величезної праці автора над реставрацією тексту літописних зводів поміщено в схематичній таблиці, яка надрукована перед його текстами. А реальним здобутком, що до змісту цих зводів, являється реставрований текст їх, уміщений на 539–629 стор. праці. Увесь останній текст розвідки й примітки являються тільки ґрунтом, підставою для них або, краще сказати, на підставі їх вони й вироблені. Я значну частину свого нарису про стародавні літописи присвятив на те, щоб передати зміст поважної праці акад. Шахматова, бо вона дає найбільші здобутки що до питання про найстарші літописні зводи в наші часи, а ці зводи містять у собі найстаріші оповідання про Русь-Україну київської доби. І треба, щоб ці наукові здобутки увійшли і до загального нарису української історіографії, особливо коли ними у повній мірі не зміг скористуватися акад. В. С. Іконніков у свойому „Опытѣ русской исторіографіи“. Наукова вартість праці О. О. Шахматова дуже велика і з боку методологічного, і з боку його висновків. І навіть трудно сказати, з якого саме боку вона цінніша. Треба було-б зазначити, що методологія О. О. Шахматова стоїть у тісному, органічному зв'язку з його висновками. Так воно буває звичайно, але у праці О. О. Шахматова цей зв'язок, через самий характер теми, ще міцніший, ще твердіший. Коли за правильну буде визнано методологію автора, тоді матимуть ціну і його висновки. Наукове досліджування О. О. Шахматова вимагало од нього не простої зводки й систематизації матеріялу, а тонкої ажурної й складної праці над головним питанням його теми про старі літописні зводи. Такі зводи в натурі до нас не дійшли, і О. О. Шахматов одкрив їх для науки і це зробив не тільки формально, а й реально, тоб-то не тільки прийшов до висновку про їх існування, але й дав їх зміст і навіть редакцію. Ясно, що, коли так, то обійтися тут без гіпотез було неможливо. Скажемо більше: усі й головні й другорядні висновки автора мають у деякій мірі гіпотетичний характер і більш сталого характеру навіть не могли мати, бо старі зводи до наших часів не зберіглися, і їх треба було реставрувати. Цю реставрацію й робить автор lege artis, користуючися для неї усіма засобами, які тільки можна притягти до вирішення цих питань. Иншого шляху крім того, яким іде О. О. Шахматов, нема. Той шлях, яким він іде, це єдиний, і він використаний ним у повній мірі, з виключною ерудицією, надзвичайною спостережливістю і науковою творчістю, високою інтуіцією, яку ми бачимо на кожній сторінці його праці. Найбільше вражіння роблять постійні спостереження, які завжди робить автор і які йому найбільше допомогають у його