Сторінка:Багалій Д. І. Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1.pdf/133

гічні і мали вони собі за тенденцію довести стародавність литовської шляхти. Друга частина переказів, навпаки, походження місцевого, народнього — це перекази про захоплення литовськими князями руських князівств: полоцького й луцького, та про будування міст. Оця частина літопису складена за пізніших часів якимось книжником, бо знає він і про римлян, і про Венецію, і утворює свою філологічну гіпотезу про походження назви „Литва“. Оповідання про Мендовгове князювання позичене літописцем із волинського літопису, і воно подекуди навіть правдиве. Літописець сам, оповідаючи за Тройдена, покликаеться на прикру Тройденову характеристику, складену волинським літописцем. А саме: наводючи отую характеристику, де Тройдена прирівняно до Антіоха, Ирода й Нерона, літописець додав: „sztoż wyszey opisuiet w Ruskoy kronice“ (стор. 487). Оповідання за часи Гедимінові, за завоювання ним землі київської та волинської теж, на думку Тіхомірова, повстали на ґрунті переказів, і про те й про те оповідається мало не тими самими виразами. Инші перекази — це про будування нових міст: Троків і Вільни. Тут трапляються такі вислови, як: „hde y nyni zowut Turja hora“ (стор. 493), що належать, очевидячки, пізнішому складачеві літопису. Що-до оповідань за часи Ольгердові, то частину їх ми бачимо і в списках короткої редакції, та в Биховця є ще й такі, яких ми в короткій редакції не знаходимо. Таке, наприклад, оповідання за віленського воєводу Гаштолта, що заклав у Вільні католицький францісканський манастир, про легендарний Ольгердів похід на Москву з легендарними подробицями. Про Ягайлову боротьбу з Витовтом оповідається так само, як і в короткій редакції. На звістки короткої редакції скидаються й инші подробиці про Витовтове князювання; але є в Биховця і звістки, взяті з якихось инакших джерел, є звістки і із народніх переказів, що в них пробивається литовський патріотизм і бажання вивищити литовців над поляками. Наприклад, як цісар, що приїхав на Витовтову коронацію, запропонував литовським панам брататися з польською шляхтою, то литовські пани одповіли йому, що вони, мовляв, пішли од римської шляхти і через те вище стоять од шляхти польської. В Биховця сказано, що приїхав на коронацію цісар сам особисто, а в короткій редакції говориться тільки про приїзд од нього послів (що, звичайна річ, певніше); та про те автор повного зводу наводить розмови між цісарем і Витовтом, очевидячки, вигадані. І взагалі, всю справу про коронацію Витовта коротка редакція передає певніше, ніж повна. Звістку про Свидригайлову боротьбу з Жигмонтом, очевидячки, звідкілясь позичено, бо літописець, перелічуючи побитих князів, од себе додає „а innych wsich imen ne