64–65). Прохаска висловив думку, що похвалу цюю складено на зразок житія Дмитрія Донського, вміщеного в Воскресенському спискові літопису, та подібности поміж ними нема жадної. І треба визнати — каже Тіхоміров, — що похвала це твір самостійний. Не погоджується Тіхоміров з Прохаскою і в тому, що склав цю похвалу автор першої частини литовських літописів, і склав її далеко після смерти митр. Герасима. Похвала, на думку Тіхомірова, складена швидко після Витовтової смерти, хоч і не була вона надгробним йому словом, як це був думав Данилович. Питанню про „Похвалу Витовту“ спеціяльну статтю присвятив недавно проф. М. Грушевський; він висловлює там гадку, що в основу похвали покладено запис 1428 року про славу й силу Витовтову, — запис, занесений до рукописного збірника, списаного єп. Герасимом у Царгороді. Порівнявши текст запису й літопису, проф. Грушевський доходить до висновку, що вони дуже подібні один до одного і що літописець скористувався записом, а не навпаки. Похвала не дає цінних фактичних звісток про діяльність Витовта і має вона, головним чином, чисто літературне значіння. За похвалою йде оповідання про Свидригайлову боротьбу з Жигмонтом, складене сучасником подій. Дальші звістки знову торкаються Смоленська. Кінчиться короткий звід 1446-м роком.
Таким чином, до короткого зводу увійшли: 1) запис про Кейстутову боротьбу з Ягайлом, 2) про Витовтове князювання, 3) про січу над р. Ворсклом, 4) про Поділля, 5) Похвала Витовту, 6) оповідання про Свидригайлову боротьбу з Жигмонтом і 7) щорічні записи, зроблені на Вкраїні і в Смоленську. Тіхоміров зробив отаку уваги, користуючися Уварівським списком короткої редакції, та далі він розглядає й аналізує зміст та особливості й инших списків (Даниловича, Крас., Позн.)[1]. Та ми на цьому вже не зупинятимемось. Торкнемся ще хіба питання про те, котрий із усіх списків короткої редакції має найбільше значіння. Смолька ставив на перше місце рукопис Одинцевичів, виданий Даниловичем, і ставив він його вище, ніж Слуцький звід, виданий Поповим. А Тіхоміров, навпаки, ставить вище список, виданий Поповим. Прохаска так само оцей список ставить вище, та він ще вище од Слуцького зводу ставить список Познанський, справніший і ясніший од инших. В усякому разі щоб остаточно вирішити цеє питання, необхідно порівняти з цією метою геть усі списки, а цього поки-що ще не зроблено.
Звертаємося тепер до повного зводу, що до нього, власне кажучи, належить один тільки список — Биховця. Та, як ми це бачили,
- ↑ див. ЖМНПр, 1901, III, стор. 20–26.
