До середніх реакцій належать знов отакі списки: перша частина списка гр. Красінського, Румянцівський, список Археологическаго Общества, другий та четвертий уривок Патріяршого списка, список Рачинського, Євреїнова й Ольшевського.
Перша частина списка гр. Красінського нагадує першу частину Румянцівського. Румянцівський список надрукований був уже раніш Б. А. Вахевичем (у XXIV томі Записокъ Имп. Од. О-ва ист. и древн.). Список Археологическаго Общества теж нагадує першу частину Румянцівського.
Повна редакція зберіглася в одному тільки спискові — у списку Биховця. Початок рукопису утрачено і видано його за Стрийковським. Де зараз перебувае рукопис цього списку, — не відомо. Писаний він латинськими буквами і був уже раз виданий Нарбутом у Вільні під заголовком Kronika litewska z ruskiego języka na polski przetlumaczona. Починається цей список добою імп. Тиверія і кінчиться — 1506 роком.
Та не всі вчені приймають отакий поділ на три редакції. Декотрі поділяють їх не на три, а на дві редакції, прилучаючи списки середньої редакції (Познанський, Красінського) до короткої редакції (Тіхоміров — Ж. М. П. Пр., 1901, III, стор. 2). Вахевич знов поділяє всі списки, залежно од складу руської й литовської їхньої частини, на три редакції: давню (Супр., Увар.), 2-у (Авр., Крас., Рум., Позн.) і 3-ю (Биховця).
Розвідок, присвячених литовсько-руським літописам, не так уже й багато, та проте в них поставлено, а иноді й вирішено, всі оснівні питання про литовсько-руське літописання. Із старих праць нагадати треба розвідки польського вченого Даниловича, що видав одну з редакцій литовського літопису, а незалежно од того надрукував ще статтю в журнал-і Министерства Народнаго Просвѣщенія за 1840-й рік. Та безмірно більше значіння мають нові розвідки російського дослідника І. А. Тіхомірова[1], українського Із. Шараневича[2] і польських учених Ст. Смольки[3] та Ант. Прохаски[4].
- ↑ И. А. Тихомировъ. О составѣ западнорусскихъ, такъ называемыхъ литовскихъ лѣтописей — Ж. М. Н. Пр., 1901, III, стор. 1–36 і V, стор. 70–119; його-таки: Два польскихъ труда о западнорусскихъ лѣтописяхъ — Ж. М. Н. Пр., 1891, II, стор. 397–412; його-знов-таки рецензії на: Ant. Prochaska, Latopis litewski. Rozbiór krytyczny. Lwów, 1890 — Ж. М. Н. Пр., 1893, V, стор. 253–266.
- ↑ O latopisach i kronikach ruskich XV i XVI wieku, a zwłaszcza o Latopisie welikoho kniażtwa litowskoho i żomojtskoho (=„Rozprawy i sprawozdania z posiedzeń Wydziału historyczno‑filozoficznego Akademii Umiejętności, t. XV, Kraków. 1882, str. 351–413).
- ↑ Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko-litewskiego. Rozbiór krytyczny (= Pamiętniki Akad. Umiejetn., t. VIII, Kraków, 1890, str. 1–55).
- ↑ Latopis litewski. Rozbiór krytyczny. Lwów, 1890.
