Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/77

Іван Сірко, кошовий війська Запорожського. Пробував Сірко у Харькові у 1664–1665, і 1667 р., але семейство його проживало біля Мерехви у сл. Артемовці, котру він сам оселив і там було його семейне гніздо, там його більш усього знали й цінували. В указі 1675 року воєводам Рєпніну з товаришами Іван Сірко називається Харьківским полковником й додано до сього, що він з козаками під Балаклейною слободою розбив татар і одбив од їх полон: за се він був нагороджений царським жалуваннєм. Його визивали для сього з Харьківа у Білгород — і він туди їздив. Харьківскі козаки подали у 1667 році цареві прохання, де називають себе черкасами Харьківського черкаського полку Ів. Дм. Сірка. У роспису козаків Білгородського полка 1667 р. перелічені усі слободські полковники — у Харькові — Іван Сірко. 25 лютого 1668 р. кн. Барятинский наказував Харьківському полковнику Сірку прибути з своїм полком з козаками до Охтирки. А 17 березоля кн. Барятинський оповіщав царя, що Харьківській полковник Івашко Сірко зрадив, Харьків же не зрадив цареві й вибрав иньшого полковника — Хв. Репку. Перша згадка про Репку, яко Харьківського полковника, належить до 28 червня 1668 р. 26 лютого Сірко що був полковником у Харьківі. 17 березоля була послана звістка про його повстання, а роспочав він повстання 4–6 березоля, коли вийшов з Мерехви. Повстання захопило південну частину Харьківского полка, а Харьків взагалі не хтів приймати у йому участи. Харьківці скинули з полковництва Сірка й вибрали на його місце Репку, котрий виступив проти Сірка у південну частину полка, бо вона з'єдналася з Сірком і його подтримувала. Умовлявся про повстання Сірко з Брюховецким листом, котрий він написав з Мерехви 25 лютого 1668 р. Там він прохав у Брюховецькаго прислати йому як мога скорше 3000 козаків Полтавського полка під Мерехву, щоб піти з ними проти Харьківа і не дати спромоги заняти його московским людям і шоб його не встигла зла доля Рибинського полковника та иньших. До сього Сірко додає ще цікаве проханнє, щоб „не було по слободах непотребної шарпанини од жадного війска і бисьмо люду не тревожили“. Сірко мав владу у тіх слободах, котрі з'єдналися з ним у повстанні проти Москви і сі слободи належали до округи, з котрої склався Харьківскій полк — Змійов, Цареборисів, Маяцк, Валки і Мурахва, хоча були у Змієвскому, а не Харьківському повіті. Харьківці ходили на Змійов і забрали там гармати, спалили й сплюндрували місто. Сірко підступав до Харьківа, позабірав у неволю декілька мешканців його, але Харьківці почали стріляти з кріпостних гармат — і Сірко мусив повернути од Харьківа. Тоді почалося повстання в сл. Печенігах: Харьківский полковник Репка, котрий