Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/283

Коваленка, Ландміліцкого полк. Дунина, полк. Куликовського, Угольчанського сотника Михайлова, Харьківського сотника Ковалевського, Харьківської крамарки Назаренкової, Харьківського Покровського манастиря, Троїцького священика, Харьківського городничого Голуховича; біля сього хутора був млин на р. Харькові, а при млині жив мельник з семейством. На тій же річці Харькові було ще 2 млина з мельниками. Особливе місце займали у Харькові великоросіяне та чужоземці. Вони поділялися на декілька станів. Одна частина великоросіян попала навіть у казаки. Це були колишні служилі люди, котрі записалися у казацтво, коли у Харьківі у 1700 році були скасовані воєводи; їх було не багато — 13 дворів. Окрім сього у Харьківі проживали по пашпортам посадські люди, котрі явилися сюди ради торговлі із ріжних великоросійських міст — з Курська, Вереї, Білгорода, Чугуєва, Тули, Єльця, Веньова. Далі йдуть армейскі чини — абшитований копитан, поручикі й инши; майже усі вони мали в Харьківі власні будинки. Були тут ще московські служилі люди, котрі раніш записалися у козаки, а у 1731 році їх повернули у подушний оклад і записали у ландміліцію; 141 чол. з них мали власні хати (49 подвірьів), а 16 жило у чужих хатах. У них було 9 робітників з українців. У подвірьі Харьківського полкового судьі Романа Квітки проживало 4 кріпака, котрих він дістав у віно за своєю жінкою. Греків та инших чужоземців було 21 чол., між ними хрещений арап і удова польскої нації, євреїв зовсім не було. Серед „разночинців“ бачимо двір полковника Курського ландміліцкого полка Дуніна, де проживав він сам з сином і з 15 робітниками-українцями. Біля його двору був млин у 2 клітки, укожній по 4 постава. У Харькові були ще подвірья з будинками, котрих хозяїни не жили тут постійно, а тільки наїздили по своїх ділах: таких подвірьів було 46 і там проживало 95 двірників та робітників; власниками їх була козача старшина (Харьківська та инша), старшини ланд-миліцького полка, Покровській та Змійовській манастирі, Курські купці Хлапонини, священникі Хорошевського манастиря, Ольшаної, Липець, Івановки, Харьківа, козаки і їх удови. Двірниками та робітниками там були — циган, волох, поляки (але здається се були не поляки, а україньці тільки польскі піддані). Проживало у Харьківі двоє греків — Костянтинов та Челенбі, котрі займалися купецтвом; у одного з них був робітником татарин. У одному із манастирських дворів жило три маляра. Наподвірьї Харьківського протопопа проживало його троє підданих. У шинках було 122 шинкаря здітьми. Хоч Харьків тоді був таким же полковим містом як і Суми, Охтирка, Ізюм, Острогожськ і не мав значіння центра усієї слободської України, але все ж