рянство. Тоді ж счез і козацький стан, а підданих повернули у кріпацтво.
Московська держава не дуже охоче, але все таки признала той соціальний устрій, котрий зложився в Слобожанщині по „старо черкасской обыкности“, і за московські часи його центральний уряд не міняв. А вже з Петра почалися переміни. Перш усього Петро Вел. наложив податок на підпомошників: по 1 карбованцю з душ і у царську казну. Слобожане прохали одмінити сей збір. Грамотою 1700 року царь збор одмінив, але тепер у кожному полку повинно було бути певне число козаків — у Сумському — 1230, у Охтирському — 820, у Харьківському — 850, у Ізюмському — 250, у Острогожському — 350, усього — 3500. У 1714 році для дітей козацької старшини вигадали новий чин підпрапорних і тим утворили немов початок старшинського шляхетного стану. Головинський помилявся, коли писав, що з козаками переселенцями прийшли дворянські фамилії — Квітки, Захаржевські, Кондратьеви, Лесевицькі, Краснокутські, Ковалевські та иньші. Дворянство сих фамилій — се вигадки. Се усе були козацьки старшини, а не дворяне, не шляхта, хочь справді ся старшина й повернулася потім у російське дворянство. Стан підпрапорних, які стан війскових товаришів у Гетьманщини, підготовляв козацьку старшину — її дітей — до шляхетства, бо утворяв наслідування шляхетського стану. Помилявся Головинський і коли казав, що дворянство ділилося на шляхетство і простих панів; перші не мали права володіти підданими, а другі немов володіили, спочатку тільки підпомошниками, а потім почали володіти і маєтностями з підданими. Такого юридичного поділення панського стану на дві частини зовсім не було, як не було і взагалі панського стану — була козацька старшина, вона могла мати й підданих, але мали їх не усі старшини. Підданих мали, як ми бачили, навіть козаки. А підпомошників мали й старшини й виборне козацтво; серед духовенства теж була козацька старшина, а не дворянство; і воно теж володіло підданими.
Соціальна реформа цариці Катерини II. Великі переміни у життю козацького стану були зроблені царицею Анною у звісних нам реформах князя Шаховського, а зовсім скасовані були, слободсько-українські стани Катериною II-ю. Ми оповідали вже про сю реформу, що до скасування автономії. Тепер додамо це кілька слів про реформу станів. Коли козача служба була скасована, замісць неї заведені були грошові відбутки на зразок тих, котрі одбувалися російськими станами. Козаків і підпомошників повернули у військових обивателів і обложили подушним і ті хто мав право курити горілку, мусили тепер платити
