Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/129

полку: полковникові Осипову куренних 55, полковому судді — 15, сотникам от 5 до 15. У Ізюмському — полковому обозному — 11, судді — 10, сотникам по — 10. У Острогожському — обозному — 10, єсаулові — 14, судді — 15, писареві — 10, осадчому — 12, усього 1818 дворів і 6723 чол. Підпомошники були росписані по полках так: у Харьківському полку 227 дворів і 1202 душі, у Сумському — 333 дв. і 1492 душі, у Охтирському — 616 дв. і 2029 душ, у Ізюмському — 322 дв. і 1202 душі, у Острогожському — 320 дв. і 959 душ. Після реформи кн. Шаховського у Харьковскому полку було положено: полковникові 15 дворів, полковому обозному 7, судді і старшому єсаулові по 6, ротмистрові 5, молодшому єсаулові 4, писарям, хорунжому і сотникам — 3 двори. Сотенній старшіні давалися підпомошники по списку зладженому полковником. Давалися підпомошники офіцерам і навіть простим драгунам регулярної роти. Офіцерам давали більш заможних підпомошників, котрих примушували до підданства і до робот, а не до козацької підпомоги. Коли регулярна рота була скасована, підпомошники були росписані поміж виборних козаків. У такі приватні роботи, немов справжніх підданих, оддавали підпомошників і козацькій старшині. Ротмистр Харьківського полка Нестеров посилав козаків первої сотні у свої партикулярні посилки, а підпомошників сих козаків примушував до своїх партикулярних робіт і се робив 10 років. Один з них, ткач Турченко, мусив виробляти на ротмистра полотно безденежно і навіть на своїх харчах, а коли одмовлявся, приходили за ним козаки від ротмистра, били й забірали його на роботу. Иньші робили земляні роботи, жали хліб і громадили, копали й пололи на його огородах, косили сіно, возили на своїх хурах хворост, так що не мали часу працювати на свою власну користь. Швець Цибуля мусив робити для ротмистра чоботи й черевики. Слюсарь Павло повинен був робити й чинити йому ножі, замки, рушниці, скрині, крючки до дверей і вікон, а коли одмовлявся, його били кіями і держали у тюрязі під калавуром. Такоїж приватної роботи домагався Нестеров і від инших підпомошників, котрі через те не могли одбувати служби й знищилися у свойому домашньому хазяйстві. Є. Щербінін, як ми побачимо далі, скасовуючи козаччину, покликався на безладдя у відносинах підпомошників і козаків. Підпомошники не тільки давали підпомогу козакам, але не рідко й заміняли їх у походах. Для поповнення козацького компута перш усього зверталися до козацьких родичів та свояків, а потім і до підпомошників. Посилали підпомошників і у всякі командірації замісць виборних козаків, але вони йшли туди иноді без зброї, бо справді краще володіли ралом, ніж шаблюкою. Тих підпомошників,