трішки меньше, ніж козаків. У одніх оселях козаки жили разом з поспільством, у других осібно. Панських сел, слобід та хуторів було вже дуже багато. Значить вже в ті часи зложився стан державців — панів, котрі володіли землями і підданими і являли з себе той соціальний стан, з котрого витворилося потім слободсько-українське дворянство. Володіла підданими одначе не одна українська старшина, духовенство і дехто з козаків (зовсім мало), а й великоросійські поміщики й волохи, і вони, як ми бачимо, у 1723 р. набрали дуже багато маєтностей. Найбагатшими державцями й земельними власниками у Слобожанщині із слободсько-українських старшин були Квітки, Донці-Захаржевські, Кондратьеви, Шидловські, Осипови, Голуховичи, Нестерови, Ковалевські, Черняки, Зашелевські, Куликовські, Лесевицькі, Надаржинські, Єфимови, Перекрестови, Карпови, Поливоди, Бугаевські, Боярські, Федорови, Бистрицькі, Данилевські, Лесеневичи, Капустянські, Пештичі, Двигубські Сошальські, Картаві, Семичеви. З великоросіян та волохів: кн. Крапоткін, Дунін, Дашкови, Безобразови, Матюшкини, Кантемири, Реткин, кн. Голіцин, кн. Юсупови, Кигичи; особливе місце займає Харьківська поміщиця вел. кн. Лизавета Петровна (потім цариця); з Гетьманщини — Полуботки, Лизогуби, Чарниші.
Сей список дуже неповний, бо я брав тільки тих державців, котрі володили не менш, як сотнею підданих. Окрім того тут зовсім немає панів, котрі володили підданими в Острогожському полку, бо нема перепису сього полка Хрущова у 1732 році (може він і є, але його не знайшлося в архиві Харьківської Казенної Палати; а цікаво булоб його десь росшукати).
Я видав реєстри колишньої слободсько-української старшини й иньших осіб, котрі мали пидданих, по всій слободсько-українській губ. у 1767 році, коли прийшлося слободсько-українському дворянству вибірати представників у Катеринську комисію для утворення нового уложення. Тоді й злаштували реєстр, у котрому показано, скільки хто мав за собою підданих, Слободсько-українська губ. поділялася тоді на пьять провінцій, як колись було пьять Слободських полків; кожна провінція ділилася на комисарства, як колись полк на сотні. Сей реєстр показує нам, скільки з Слободських полків у новій губернії залишилося власників землі і підданих, скільки сі власники мали пидданих. Із сих власників і утворилося слободсько-українське дворянство. Треба до сього додати, що де котрі з старшин зовсім не мали підданих, але яко старшини пріймали участь у сих дворянських виборах, хоча вони ще не були такими дворянами, якими були їх російскі товариші і змагалися тільки, щоб їх записано було у російські дворянські книги.
