Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/107

цариця Катерина, та таку, що булоб краще козацьким старшинам і не турбувати цариці. Про сю ласку Катерини, дивлючись на пам’ятник Петру первому, збудований Катериною другою, наш Т. Шевченко сказав: „таке диво поставила, се той Первий, що роспинав нашу Україну, а Вторая доконала вдову сиротину“. І справді вона доконала і Гетманщину, і Слобідчину. Вступивши на престол, Катерина II зараз же звернула увагу на Слободські полкі і в кінци 1762 року назначила слідство над Слободською старшиною по доносу сотника, Острогожського полка Прок. Каневецького. Се слідство було доручено лейбгвардії секунд майору Е. Щербініну, котрого сенат відправив для сього в Острогожськ, бо Каневецкий обвинувачував командирів Слободських полків, кн. Кантемира, полк. Тевяшова і старшину Острогожського полка в розоренню і знищенню козаків і обива­телів. Кн. Кантемиру одведена була Тевяшовим казенна земля за те, що він держав руку Тевяшова, а сам Тевяшов, як писав Каневецький, узяв з собою у Петербург на хабарі 2400 карб. грошей, за котрі треба було купити коней для козаків; секретар Воєнної Коллегії був його приятель. Щербінін получив великі уповноваження і поїхав у Острогожськ. А щоб зібрати відомости про становище Слободських полків взагалі і дати відповідь на прохання старшини, Катерина визначила осібну комісію на чолі з тим же Щербініним (у 1763 році). У наказу йому було написано, щоб він ж 1) зібрав відомости про те, від чого і від кого козаки мають тяжарі, і яке було у полках безлюддя, 2) як с тяжарі знищити. Треба було вислати у Петербург Слободських старшин у комісію Щербініна, але усі старшини Харьківського полка їхати відмовлялися і так мабуть було й по иньших полках. Коли прийшлося боронити права, усі занедужали, бо добре знали, що цариця Катерина вже віришила судьбу Україні. У Петербурзі сенатори — Шаховський, Панин, та Олсуфьев розгледівши матеріали Щербініна (16 грудня 1674 р.), признали, що щорічні складки підпомошників та свойственників не були рівними й сталими, бо зараз після розкладки число їх зменьшувалося і остатнім приходилося нести великі тяжарі, не звісно було, на який час треба вистачати козакам коней та зброю; теж саме треба сказати й про одежу — були й такі, що страчували та розтринькували ії дуже швидко, бо коли козак у поході прогайнує бувало гроші й запаси, то його вертали до дому, де підпомошники знову мусили його узброїти і уконтентувати усім потрібним до походу; підпомошники дуже втрачалися, бо коні, котрі вони купували для козаків, швидко в поході гинули, иноді від недогляду хозяінів. 28 липня 1765 р. цариця видала маніфест про Слободські полки, де було сказано про безладдя і про непотрібність козацької служби,