вання. Коли він навідувався до нас, то завжди виходило якось так, що суперечности вдач і поглядів у мене з дружиною одразу випиналися на очі, та ще й так чітко й яскраво, що ми з сумом помічали повну неможливість їх погодити. Менні мав світогляд, подібний до мого; інженір висловлювався завжди дуже обережно й лагідно по формі, але ж так само рішуче й глибоко по суті. Наші політичні незгоди з Ганною Миколаївною він умів так добре лучити з грунтовною незгодою наших світоглядів, що вони здобували вигляду психологічно неминучих, майже логічних із них висновків. Отже — никла всяка надія вплинути одному на одне, затушкувати суперечности, та дійти до чого-будь спільного. Ганна Миколаївна почувала до Менні щось подібне до зненависти, сполученої зо жвавим інтересом. У мене ж він викликав і глибоку повагу і невиразне недовірря: я почував, що він простує до якоїсь мети, а до якої саме, — того вже зрозуміти я не міг.
Одного січневого дня — це було як раз у кінці січня — керовничі групи обох течій партії мали обмірковувати проєкта масової демонстрації з можливим закінченням її збройною сутичкою. Зайшовши до нас перед тим днем звечору, Менні зняв питання про участь у демонстрації, як ще її буде ухвалено, так само й партійних ватажків вкупі з масою. Одразу ж почалися суперечки, що хутко здобули не аби-якого запалу.
Ганна Миколаївна заявила, що кожне, хто подасть голос за демонстрацію, уже тим морально зобов'язується йти в перших її лавах. Я ж уважав, що це зовсім не так то вже й зобов'язує, а йти слід тому, хто там потрібний, чи хто може бути там справді корисний; тут мав я на оці сам себе, як людину з певним у цих справах досвідом. Менні зайшов іще далі, твердючи, що, з огляду на неминучість сутички з військом, на полі подій мусять бути вуличні агітатори й бойові організатори, політичним же керовникам робити там нема чого, а люде фізично слабосилі й нервні можуть навіть справі дуже пошкодити. Ганна Миколаївна просто образилася цими міркуваннями, уявивши собі, ніби вони цілять як раз на неї. Вона перервала розмову і подалася до своєї кімнати. Незабаром пішов собі й Менні.
