журналах. Одержав золотий медаль за зоологічні досліди. Член закордонних наукових установ — тут сила різних назв; щось пальців на два петитом — „Бельгійська асоціяція, Американська академія наук, Ля-Плята“ і таке інше, і таке інше. „Колишній президент Палеонтологічного товариства… Секція N Британської асоціяції“ і так далі. „Наукові праці: Нотатки про побудову черепа в калмиків. Нариси теорії еволюції хребтівців, і численні статті; в тому числі: Основні помилки теорії Вейсмана, що викликала жваві дискусії на останньому конгресі зоологів у Відні. Спорт: Прогулянки пішки. Член клюбу альпіністів. Адреса: Енмоур Парк. Кенсінгтон“.
— Ось, беріть собі. На сьгогодні для вас в мене більш нічого немає.
Я сховав папірець у кешеню.
— Ще хвилиночку, сер, — промовив я, побачивши перед себе замісць червоного обличчя лису рожеву потилицю. — Мені все ж таки, не зовсім ясно, в яких справах мушу я інтерв'ювати цього джентльмена. Що, власне, він накоїв?
Переді мною знову з'явилося обличчя.
— Два роки тому він вирядився сам один в експедицію до Південної Америки. Повернувся звідти минулого року. Безсумнівно, Південну Америку він одвідав, але категорично відмовляється сказати, де саме був. Почав був оповідати про свої пригоди, але побачив, що йому не ймуть віри, і зачинився в своїй скойці наче слимак який. З ним, мабуть, і справді, трапилося щось незвичайне, а може, — і це ймовірніш — він просто незвичайний брехун. Єсть у нього кілька попсованих фотографій. Каже, що робив їх з натури. Став такий уразливий, що ображає кожного, хто насмілюється розпитувати його, і викидає з дому всіх репортерів.
