Сторінка:Артур Конан Дойл. Вибрані твори. Том ІІ. Пригоди Шерлока Холмса. 1928.djvu/24

Цю сторінку схвалено

— Та невже?

— Вони готуються до злочину. Ну, та я маю підстави гадати, що ми встигнемо ще стати їм на перешкоді! Шкода тільки, що сьогодні субота. Я потребуватиму вашої допомоги цієї ночи.

— Коли саме?

— Коло десятої.

— О десятій я буду у вас.

— Чудово. До речи, докторе, справа трохи небезпечна, — отже, будьте ласкаві покласти собі револьвера в кешеню.

Він привітав мене рукою, повернувся і зараз же зник серед натовпу.

Призначеного часу я підходив до будинку, де жив Холмс. Коло дверей стояли два кабріолети, і, піднимаючись сходами, я чув голоси нагорі. В кімнаті двоє чоловіків жваво розмовляли з Холмсом. Один із них був Пітер Джонс — агент урядового розшуку, а другий — високий, худорлявий добродій з насупленим обличчям, одягнений в гнітючо розкішний сурдут і з лиснючим циліндром у руках.

— Ну, наше товариство зібралося все, — сказав Холмс, застьобуючи свій бушлат і беручи свою важку палицю. — Ви, я думаю, знаєте містера Джонсона з Скотленд-ярда[1], Вотсоне. Дозвольте познайомити вас з містером Мериведзером, що товаришуватиме нам у нашій нічній екскурсії.

Як бачите, докторе, ми знову полюємо парами, — сказав Джонс своїм трохи бундючним тоном. — Наш друг чудесно вміє влаштовувати лови і потребує лише старого вловчового собаку, що бігав би по дичину.

 
  1. Скотленд-ярд вулиця, де міститься карний розшук у Лондоні.