Ця сторінка вичитана
вже тридцять років зваблює людей на Південне море — сюди — на цю стрімку гору з її гладко витоптаною гірською стежкою ногами паломників, що спинаються, не в силі встояти перед тим занімілим голосом, що хотів би й далі говорити, оповідати…
Цей чоловік, що тут лежить, з незакінченою історією в свому мертвому серці, дав свому століттю може найкращий сон щастя, той дорогий і безглуздий сон про досяжний рай, великий романтичний сон безмежної туги Південного моря.
4 Тисяча і один острів
97
