64 ярди перкалю, переважно рожевого й червоного, з широкими смугами, фірми Навріджі Сінґх, вулиця Всіх Націй, Сува.
Місцевий тютюн, згорнений у величезну ковбасу, з десять метрів завдовжки.
Цукерки, індійські й липкі.
Всі губні гармоніки, які тільки можна було дістати в Суві. Німецькі губні гармоніки марки „Веселий терцет“. На ящику охоронна марка: виють три коти.
Оце вантаж мого корабля. І віскі. Мені ніяково признатися, але в мене є теж одна корзина віскі на борту для начальства. Знающі приятелі в Суві, що з ними я радився, були теж тієї думки, що без віскі не обійдеться.
Перевіривши ввесь вантаж, дістаю обережно дорогоцінний предмет із картонної коробки — подарунок для королеви: маленьке механічне віяльце з Відня, Кернтнерштрасе. Тільки натиснути на ґудзика, і пропелер цього віяльця починає крутитися…
З маленьким віяльцем виходжу знову на палубу, лягаю на лавку, пускаю в рух своє віяльце й пожадливо втягую в себе повітря, що його воно на мене навіває. Лежу собі спокійно, придивляючись до лету фантастичних пташок, що снують над водою.
Мусимо чекати, поки приплив не здійме нас з мілизни. А тим часом, що ото аптекар
26
