Сторінка:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf/220

Ця сторінка вичитана

любовної авантури якраз цього русявого юнака Чарлі, що на неї прийде черга потім. Але саме тому мушу пояснити, в якій романтичній атмосфері жив він того дня. Романтичній? Хіба технічне спорудження, як от канал для кораблів, може бути романтичним? Я теж не вірив цьому, але тепер побожусь, що той канал янкі є таке дике фантастичне чудо, яке тільки могло зародитися в мозкові якого-небудь поета! Висока техніка! Стоять рядами у воді бетонні ліхтарі з електричними рефлекторами; на одному рефлекторі сидять пелікани, на другому — чаплі, журавлі; всюди літають орли, шуліки; від берега до берега хмарами носяться метелики. Хоч і будували цей канал інженери — янкі, проте мешкають у ньому крокодили; а де берегів не закуто в залізо й бетон, там дикі джунглі й темна тайна тропічного лісу.

Поруч русявого Чарлі сидячи на вузькому містку, починаю я, п'яний від сонячного проміння, говорити про той великий епос, про панамський переказ, про історію нового каналу, про ту велику боротьбу й поразку французьких піонерів, що їхніх трупів тут лежить багато багато. І про американців: як вони насамперед створили непоказну уявну Панамську республіку, потім купили в неї цей ґрунт, десять миль завширшки, від одного