Сторінка:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf/208

Ця сторінка вичитана

що на Піткерні живуть люди комуною, і ті гроші, що вторгують на кораблях, за помаранчі та кокосові горіхи, за пам'ятки й квіти, повертають на громадські потреби, закуповуючи з Америки й Нової Зеляндії товари, але на пні кожного десятого кокосового дерева можна побачити висмалене тавро LX, що означає: Tenth of the Lord (Десятина богові). І кожен десятий ряд у банановім гаю, кожне десяте помаранчове дерево належить до бога; тих овочів не продають на те, щоб купити за ці гроші муки, чи крісел, чи дахового заліза, а всю виручку від цієї десятини посилають до Америки „адвентистам сьомого дня“ на їхню набожну місіонерську справу.

Оце вже не до вподоби реверенду Нільдові. Він прийшов до висновку, що адвентисти сьомого дня теж єретики. Вони святкують суботу — добре. На схід від інтернаціональної демаркаційної лінії, отже в Европі, Америці, навіть на Піткерні, треба святкувати суботу. Цілком инша річ на заході від 180-ого мерідіяну. Реверенд Нільд свято переконаний у тому, що кожен піде до пекла, хто на захід від 180 мерідіяну, от як у Новій Зеляндії, за „сьомий день“ вважає суботу, а не неділю.