Коли англійські колоністи приїхали до Нової Зеляндії, той край, що вони його побачили, прийшовся їм до вподоби, але все це було щось дуже несхоже на англійське. Одному поселенцеві на Південному острові захотілося добрих ожин, що з них в Англії приготовляють солодкий соковитий пиріг, тимчасом виявилося, що тут їх нема. Він виписав собі трохи ожинного насіння, і нині на Південному острові є цілі місцевини, з англійські графства завбільшки, майже неможливі до заселення, бо як його пробратися в густий-густісінький ожинник? Робили спроби випалити ожинник, але спалено тільки божеський праліс; нині знову ожинник на чорних згарищах лісу.
Инший колоніст, шкот Мекензі, не міг жити в такій країні, де не співає жайворонок. Є в Новій Зеляндії місцевий жайворонок, але він не співає, його маорійська назва вже сама вказує на небагатий тон його голосу:
