В-осени 1905. року рух з особливою силою повстає на Гайсинщині. Поліцейська влада передбачає вже масовий рух через „збурення селянських мас, сильне заворушення думок та вороже відношення і селян і робочих до адміністрації, поміщиків та фабрикантів“. Селяни околишніх поміщицьких земель одверто говорять: „скоро ні пана, ні його палаца не буде, а землю й ліс розподілимо між собою“. (Зятківці, маєток графа Холонєвського).
Діяльність революційних партій продовжується. Окрім партійних осередків Подільських, поширюють відозви й инші організації, наприклад, Київські; Уманська організація РСДРП закликає у своїй прокламації організувати селянські комітети, приєднатися до партії, захоплювати силою землі поміщиків та утворити, замісць монархії, республіку. Чималу ролю відограла на Поділлі 1905. року й Одеська організація РСДРП.
Рух поступово захоплює залізничні та заводські майстерні (Гайворон) та цукроварні, особливо в центрах їхнього скупчення ( Соболівка, Городок та инші). Тепер селяни виступають уже озброїними загонами, систематично нападаючи на економії та захоплюючи панське добро зі складів, гамазеїв, тартаків і т. инш. Збільшуються випадки підпалів будинків економій.
Заворошується також і сільська інтелігенція, організуючи нелегальні вчительські з'їзди у волосному та повітовому маштабі, щоб встановити політичну лінію вчительства. Характерно, що єдиною цілком реакційною силою залишається на селі духовенство: попи всякими способами гальмують заміри вчительства самовизначитися й узяти участь у подіях. У таємних доносах попи скаржаться на вчителів, на цей неспокійний елемент, що цікавиться політикою й ні нащо, крім шкоди, не здатний.
Тим часом чорна сотня провадила своє діло, поширюючи поміж селянами, що не гаразд иноді розбиралися в подіях, провокаційні чутки про євреїв, щоб на них, а не на поміщиків, направити збурену селянську масу.
Ця „праця“ чорної сотні мала особливий успіх по містах та містечках, наприклад у Гайсині, де жило чимало євреїв: тут у грудні 1905. р. була низка провокаційних спроб викликати погроми.
Виступи селян зустрічають уже більш та більш песимістичну характеристику справників. Про заворушення в с. Зятківцях, що виникли, мимо загальних причин, унаслідок арешту згаданого вже вище активного робітника вчителя Крошка та инших учителів району, справник пише: „нахабність селян переходить усяку міру, виступи їхні набирають характеру відвертого грабунку“.
