Сторінка:Антонович Дм. Перша Наталка-Полтавка (1923).djvu/12

Цю сторінку схвалено

Після всіх своїх сердечних невдач Налетова могла, що називається, спустити тону й увійти в артистичне коло, бо до цього спонукав її неперечно видатний талант, який вона виявила в аматорських виставах в Полтаві в 1813. р., і той голосний успіх, який вона в цих виставах мала. Упередження проти праці актриси в родині ґенерала Резвого було легше побороти, бо артисти взагалі були близькі до цеї родини. Їх приятелькою була актриса Прево з французької трупи в Петербурзі, син сестри Налетової, молодий Модест Резвой, сам був музикантом і видатним літоґрафом, а його сестра Віра, небога Налетової, навіть вийшла заміж за художника Андрія Сапожнікова, відомого автора „Похожденій Віоль д'Амура“. Артистичне товариство й пізніше бувало в них у родині, і Модест Резвой був першим секретарем „Общества поощренія художеств“. Очевидно, це все полекшувало для Налетової можливість піти на сцену, а під старість вернутися назад у дім небожа в Марієнгофі, де вона й дожила до старости, бо вмерла, маючи більш ніж вісімдесять років.

Розуміється, найцікавіщі в її дневнику ті рядки, з яких можна щось витягти для характеристики її таланту. Перше вражіння, яке можна винести з дневника Налетової, це — що головна сила її таланту полягає в її голосі й умінню співати. Ще в 1810. р. в Миколаїві Налетова часто бувала в дуже музикальній італійській родині панів Фазарди. Вона записує у дневнику, що „вітальня в Фазарди просто музикальний маґазин: на стінах висять чотирі ґітари, три скрипки“. Товариство в домі Фазарди виключно з Італійців та Французів: панство Бутмі, „капельмейстер — старий Італієць з довгим носом“, мадам Прево, знаменита актриса з Петербурга 73 років, що на вигляд мала не більше, як 50, і инші. Час товариство проводило за музикою, і тут, коли Налетова співала під ґітару, то робила справжній фурор. Всі її хвалили, особливо старий капельмейстер, і на прощання, записує Налетова, „мадам Бутмі сказала мені — Прощайте, мій прекрасний янголе, бережіть ваш талант! — а стара (актриса) сказала: — бережіть ваш голос“.

У 1813. р. в Полтаві, таксамо постійно буваючи в товаристві, Налетова раз-у-раз мусить співати з ґітарою. Иноді їй не хочеться, иноді вона відмовляється, але її вміють умовити або примусити співати. Старий