Ця сторінка вичитана
волю… А коли розплющив очі, то побачив, що конячка зайшла в жито й вибирає ласіший колос — якраз коло того місця, де була йому пригода вночі… Над возом стояло чоловіка, мабуть, із десять обідраних парубків, на босу ногу, без шапок, але з рушницями… Гиготали, стоячи над інструкторовою головою…
— А чого це ти, дядьку, та жито наше толочиш?
Гигочуть… Обличчя наче людські… Балакають парубки, як царські москалі „чтокають“, але й на „чи“ закидають… Шарять у возі… Якийсь цікавий смикнув кобилу за хвіст… їхній старший, у постолах, сказав до Кислиці:
— Хто ти такий? Покаж документ…
Довго розглядав посвідчення та баланс, нарешті, сказав:
— Тут по-хахлацьки написано; нічого не розберу.
