Сторінка:Андрей Шептицкий. Канадийским русинам (1911).djvu/7

Цю сторінку схвалено
— 6 —

дасть собі раду єще і в найтруднїйшім положеню. Але що буде з Вашої молодїжи, єсли не будуть знати сьвятої віри, і єсли не будуть дбати о Божу ласку. Зі всїх трудностий Вашого положеня се відай найбільша, як річи уложити, щоб дїти виросли на християн.

Я переїхав цїлу Канаду, старав ся по можности всюди бути і всьо пізнати. Всюди у всїх церквах одно мене найбільше вразило, що в церкві нема і половини тої молодїжи, як буває в Галичинї, хотяй дїтий по родинах в Канадї більше чим в Галичинї, хотяй би длятого, що молодцї могуть скорше женити ся, бо не мають обовязку війскової служби.

Аж страх подумати, кілько соток, кілька тисяч є руских дїтий, котрі зовсїм нїколи катехизму не учили ся, зовсїм не знають сьв. віри, а проте не будуть в житю християнами.

Правительство кападийске дуже дбає о школи і всюди школи закладають ся. Маємо навіть дві висші школи, в котрих старші хлопцї учать ся на професорів до наших руских шкіл по кольонїях. За основанє тих шкіл ми повинні Правительству Канадийскому бути дїйсно вдячними і є надїя, що з тих шкіл вийдуть учителї, котрі ревно і з пожертвованєм і добре будуть для наших дїтий в школах працювати. Знайдуть ся певно межи ними і такі, що бодай в части заступять сьвященика, з'уміють і схотять дїтий катехизму навчити та виховати їх на християн.

Але як раз в тім найбільша трудність. Чи ті молодцї, що дїтьми майже опустили