стимлян, бо вони складали орфічні[1] поеми та байки, як згодом Езоп[2]. Він був непримиренний ворог знання та краси, і людський рід протягом довгих віків спокутував у крові та сльозах поразку криластого змія. На щастя, між греками з'явились такі вивищені люди, як Пітагор[3] та Платон, що винайшли, силою генія фігури та ідеї, що ворог Яве марно силувався був навчити їх першу жінку. Зміїв дух був у них; тим-то змія, як казав Доріон, вшанували атеняни. Кінець-кінцем уже недавно у людському вигляді з'явилось три небесні духи, — Ісус галілейський, Базілід[4] та Валентін[5], — і їм дано було зірвати найблискучіші овочі з дерева знання, що коріння його сягають крізь землю і що підносить своє галуззя до верховини небес. Ось що я мав сказати, щоб помститись за християн, яким дуже часто закидають помилки іудеїв.
Коли я гаразд зрозумів тебе, Зенетомісе, три дивні людини, — Ісус, Базілід та Валентін, — викрили таємниці, що їх не помітили Пітагор, Платон, всі грецькі філософи і навіть божественний Епікур, який, проте, звільнив людей від усіх марних жахів. Ти нам зробиш велику послугу, коли розкажеш, яким чином ці троє смертних набули знання, що уникло навіть міркувань мудреців.
Чи треба ще раз казати тобі, Доріоне, що наука та міркування є не більше, як перші щаблі спізнання, і тільки надхнення провадить до вічних правд?
Справді, Зенетомісе, душа живиться надхненням, як бабка росою. Та скажемо більше: тільки розум
- ↑ Орфічні поеми — грецькі пісні, приписувані Орфеєві, найбільшому давньому мітичному музиці, що грою своєю скоряв навіть дикого звіря.
- ↑ Езоп — грецький байкар, раб із походження.
- ↑ Пітагор — грецький філософ і математик VI стол. перед р. х., основоположник пітагорійської школи в грецькій філософії. Наука його визначалась високою моральністю, і своїх учнів він схиляв до суворого життя. Але чи жив він справді, то непевно, бо нічого з його праць до нас не дійшло.
- ↑ Базілід — відомий олександрійський філософ (учив 130 р.) представник т. зв. гностицизму, філософської течії, що пробувала перетворити християнство за зразком давніх містерій, обернути його на природню релігію, що становила суть усіх гностичних систем. Основним питанням було у гностиків творіння світу, і вони вважали, що матеріяльний світ створило не найвище божество, а нижчий творець (деміург). Своїми фантастичними уявленнями про бога гностики зводили на нівець усі моральні цілі євангелії.
- ↑ Валентин — один із найзнакомитіших гностиків, родом олександрієць, жив і учив у Римі з 141 по 160 р.
