Сторінка:Анатоль Франс. Таїс. 1927.pdf/93

він приступив до двох створінь і зачудував їм погляди пишнотами свого панциря та блиском своїх крил. Потім він зацікавив їм розум, утворюючи перед ними своїм тілом точні фігури як от коло, еліпс та спіраль, що їхніх дивних властивостів згодом дізналися греки. Адам краще за Єву міркував над цими фігурами. Та коли змій, заговоривши, почав навчати їх вищих річей, яких не можна було показати, то побачив, що Адам, зліплений із глини, був надто груба натура, щоб зрозуміти це тонке знання, а Єва, навпаки, ніжніша й чутливіша, легко його схоплювала. Тоді він почав розмовляти з нею на самоті, коли не було чоловіка, щоб просвітлити її першу…

Доріон.

Вибач, Зенетомісе, що я спиняю тебе. Я спочатку пізнав у міті, що ти нам викладаєш, один епізод з боротьби Палади-Атени^[1] проти гігантів^[2]. Яве дуже нагадує Тіфона^[3], а Паладу атеняни малювали поруч змія. Але те, що ти допіру сказав, раптом змусило мене зневіриться що-до розуму й сумлінности змія, що про нього ти мовиш. Коли-б він посідав мудрість, то чи довірив-би він її маленькій жіночій голівці, неспроможній її утримати? Я гадаю певніше, що він був такий неук і брехун, як і Яве, та обрав Єву тому, що її легше було спокусити, бо вбачав у Адамі більше розуму та розважливости.

Зенетоміс.

Знай, Доріоне, що не розумом та розважливістю, а почуттям можна осягнути найвищі та начистіші правди. Отож жінки, хоч вони, звичайно, менше розважливі, зате чутливіші від чоловіків, і їм легше піднестися до спізнання божественних річей. Вони мають пророчий дар, і коли Аполона Кітареда^[4] та

1. Палада-Атена чи, в латинян, Мінерва, — богиня, якій греки надавали багато прикмет: вона була богинею хліборобства, світла, мудрости, а так само хоробрости і війни.
2. Гіганти — в грецькій мітології дике плем'я велетнів, що розпочало війну з богами за небо. Боги, після важкої боротьби, перемогли їх.
3. Тіфон — ватаг гігантів, що пішли приступом на небо й що його Юпітер уразив блискавкою.
4. Аполон Кітаред — велетенська антична мармурова статуя бога Аполона (див. прим. до ст. 99), одягнутого в довгу туніку з зачісаним, як у дівчини, волоссям.