та віщував про близьку перемогу церкви. В його суворій мові була сила образів та порівнянь. Він порівнював жаття вірних з пурпуровою тканиною, а щоб з'ясувати хрещення, він сказав:
— Дух божий шугав над водами, тому християни беруть хрещення водою. Але й дияволи живуть у струмках; джерела, присвячені німфам, небезпечні, і ми знаємо, що де-які води дають тілу й душі різних хвороб.
Часом він висловлювався байками, і цим навіював дитині глибокого подиву. Під кінець їжі він запропонував своїм гостям трохи вина; їхні язики розв'язались, і вони почали співати жалібних пісень та псальмів. Амес та Нітіда підвелись і протанцювали нубійського танку, якого вони навчились ще в дитинстві і який, напевно, танцювало їхнє плем'я відколи світу. Це був любовний танок; рухаючи руками і всім тілом, вони вдавали, що ховаються й шукають одне одного, водили великими очима та, посміхаючись, показували блискучі зуби.
Так увійшла Таїс у святий хрест.
Вона любила забавки і, в міру як вона більшала, в ній почали зароджуватись невиразні бажання. Вона співала день-у-день і водила хороводи з вуличними дітьми, а вночі поверталась до батьківської хати, ще наспівуючи:
— Горбань-горбаче, чом ти вдома сидиш?
— Я розмотую вовну й мілетські нитки.
— Горбань-горбаче, як загинув твій син?
— З височіни білих коней він упав у море.
Тепер вона уподобала товариство хлопців і дівчат над Амесове. Вона навіть не помічала, що її приятель став не так часто бувати з нею. Гноблення зменшало, збори християн стали постійніші, й нубієць ревно відвідував їх. Його щирість розпалювалась; таємні
