гадаючи там присвятити себе спогляданню чи грабіжництву. Проте, Амес відвідував збори, як і звичайно, ховав тіла мучеників і радісно тримався Христової віри. Бувши свідок такої справжньої щирости, великий Антоній, повертаючись до пустині, обняв чорного раба й дав йому поцілунок миру.
Коли Таїс вийшло сім років, Амес почав їй казати про бога.
— Добрий господь бог, — казав він, — живе на небі, як фараон під наметами свого гарему та під деревами своїх садів. Він давній над давніми, старіший за світ і має тільки одного сина, королевича Ісуса, що він любить його усім серцем, і той Ісус уродливіший за янголів і дівчат. І добрий господь бог сказав королевичеві Ісусу:
— «Покинь мій гарем, мій палац, мої дактилі й мої жваві водограї. Зійди на землю ради людського добра. Там ти будеш маленькою дитиною і житимеш бідний між бідними. Страждання буде тобі за щоденний хліб, а плакатимеш ти так рясно, що сльози твої наллють річку, де втішно купатиметься притомлений раб. Іди-ж, мій сину!»
«Королевич Ісус скорився доброму господу й зійшов на землю у місті, що зветься Віфліємом Іудейським. І він гуляв по лугах, укритих анемонами, й казав своїм супутникам:
— «Щасливі голодні, бо я поведу їх до столу мого батька! Щасливі спраглі, бо вони питимуть з небесних джерел! Щасливі, хто плаче, бо я витру їм очі тканинами тоншими за убрання альмей[1]».
«Тому бідні любили його і вірили в нього. А багатії зненавиділи його, боючись, що він піднесе бідних над них. Тоді Клеопатра та Цезар[2] були могутні на землі. Обидва вони ненавиділи Ісуса і наказали суддям та жерцям убити його. В догоду єгипетській
- ↑ Альмеї — назва східніх танцюристок, що брали участь у всіх родинних святах — весіллі, народжені, навіть похоронах.
- ↑ Цезар — розуміється Октавій Август, римський імператор (63 р. перед р. х.—14 по р. х.), спадкоємець Юлія Цезаря. Після того, як Юлія Цезаря забив Брут (див. прим. до ст. 96), Октавій, разом з Антонієм, теж племінником Цезаревим, та Лепідом уклав тріумвірат, поділивши між собою Римську Імперію, але потім переміг Антоній (31 р. перед р. х.) і став єдиним римським імператором. Доба його царювання була найблискучіша й найславніша в римській історії.
