Сторінка:Анатоль Франс. Таїс. 1927.pdf/53

 

ПАПІРУС.

Таїс народилася від вільних, бідних батьків-ідолян. Коли вона була ще мала, її батько мав ув Олександрії біля брами Місяця шинок, де сходились матроси. З часів раннього дитинства їй лишилось трохи яскравих, але відрубних спогадів. Вона пригадувала свого батька, що сидів коло припічка, підібгавши ноги, великий, суворий, але спокійний, мов який з тих давніх фараонів, що їх величають у думах сліпці на міських перехрестях. Вона пригадувала теж свою схудлу нещасну матір, що никала по хаті, мов голодна кицька, та сповнювала кімнати гострим голосом і блиском своїх фосфоричних очей. В передмісті був поговір, що вона відьма, обертається вночі на сову й літає до своїх коханців. Але то була брехня. Таїс добре знала, підглядівши кілька разів, що її мати не відьмувала, а через скупощі цілу ніч лічила денний заробіток. Цей нерухомий батько й жадібна мати дали їй волю самій шукати життя, як свійській тварині. Тим-то вона вивчилась дуже спритно витягати оболи з поясів у п'яних матросів, забавляючи їх наївними пісеньками та бридкими словами, що значіння їх не розуміла. Вона переходила з колін на коліна у залі, що наскрізь просмерділа духом перекислих напоїв та засмолених бурдюків, потім вона випручувалась із заялозеними вином та подряпаними шерсткими бородами щоками, стискуючи оболи в маленькій руці, та бігла купувати медовники