Вони не здатні усвідомити жадної правди, а тому не відчувають навіть власного засудження. І сам бог не в силі примусити їх страждати.
— Бог всемогутній, — сказав антінойський абат.
— Він не в силі зробити абсурдне, — відповіла завинена жінка, — бо щоб їх покарати, треба було-б їх спершу просвітлити, а коли-б вони посідали правду, то були-б подібні до обраних.
Тимчасом Пафнутій, повний збентеження й жаху, знову схилився над прірвою. Він побачив Нікієву тінь, що посміхалась під міртами, вкритими попелом; чоло їй було оповито квітками. Біля нього стояла Аспазія із Мілета[1], витворно загорнувшись у вовняну керею; вона, здавалось, говорила про кохання й філософію, такий ніжний та шляхетний був вираз її обличчя. Вогняний дощ, що падав на них, був їм ніби прохолодною росою, а їхні ноги ступали по розпеченому ґрунту, як по чистій траві. Побачивши це, Пафнутій оскаженів:
— Врази його, мій боже, — гукнув він, — врази його! Це Нікій! Хай він плаче! Хай стогне! Хай він скергоче зубами!.. Він грішив із Таїс!..
І Пафнутій прокинувся в руках дужого, як Геркулес[2], моряка, що волочив його по піску та кричав:
— Обережніш! Обережніш, мій друже! Присягаюсь Протеєм[3], старим пастухом тюленів, що ти спиш надто неспокійно. Якби я не затримав тебе, ти шубовснув-би в Евноста. Я врятував тобі життя; це так певно, як моя мати торгує солоною рибою.
— Дякую за це богові, — відповів Пафнутій.
Він підвівся й пішов навпростець, обмірковуючи видиво, що було йому уві сні.
— Це видиво, — сказав він сам собі, — віщує погане; воно ображає божественну добрість, малюючи пекло
- ↑ Аспазія із Мілета — славетна жінка давнини, що визначалась своєю вродою, розумом і дотепністю. Переїхавши з Мілета до Атен, вона стала дружиною Перікла (див. прим. до ст. 38).
- ↑ Геркулес — у греків Геракл, — національний герой, напівбог, що вчинив силу різних чудесних подвигів. Міт про Геракла (Геркулеса) склався не тільки з грецьких легенд, але й із сторонніх азіятських та єгипетських переказів, і Гераклова постать стала центральною у всій давній мітології та релігії.
- ↑ Протей — у Гомера морський дід, що вмів провіщати майбутнє; він пас на єгипетському острові Родосі тюленів морської богині Амфітріти.
