Сторінка:Анатоль Франс. Таїс. 1927.pdf/4

Ця сторінка вичитана
 
ШУКАЮЧИ НАСОЛОДИ Й НЕМОЖЛИВОГО ЩАСТЯ.
(Таїс).

Серед численних християнських легенд IV століття є легенда про святу Таїсію[1], що за молодих років була велика блудниця, справжня Нана тодішнього єгипетського Парижу — пишної Олександрії. Сила багачів збувалось своїх достатків, аби задовольнити найменші примхи славетної куртизанки, але найгірше було те, — каже легенда, — що руйнуючи майно, вони разом руйнували й свою душу, бо їм відбиралось надію на майбутнє спасіння. Прочув про це учень святого Антонія, преподобний Пафнутій Гераклейський, теж такий святий, «що на нього дивились, як на янгола божого» — і не міг того стерпіти. Він одяг розкішне вбрання, взяв досить грошей і прийшов до Таїсії ніби за звичайною до таких жінок потребою. Його промова справила такий вплив на блудницю, що вона звеліла спорудити огнище, сама попалила на ньому всі свої, набуті гріхом, скарби і покинула з Пафнутієм Олександрію. Чернець запечатав її в келії в жіночому манастирі, де вона й пробула, не виходячи, аж три роки. Тоді Пафнутій знову згадав про неї і вдався до св. Антонія за радою про дальшу Таїсії

  1. Архиепископ Филарет (Гумилевский). «Жития Святыхъ», 1900 р., жовтень, ч. 8.