Сторінка:Анатоль Франс. Таїс. 1927.pdf/39

Ця сторінка вичитана

— То певно, що поганська наука — тільки нікчемна брехня. Але бог, що є правда, об'явився людям у чудесах. Він утілився і жив серед нас.

Нікій відповів:

— То золоті слова ти промовив, любий Пафнутію, що він утілився. Бог, що мислить, діє, говорить та мандрує в природі, як давній Уліс[1] по блакитному морю, — це напевно людина. Та як-же можеш ти вірити в цього нового Юпітера[2], коли атенські хлопчиська за Перікла[3] вже не вірили в старого? Але облишмо про це. Ти прийшов, я гадаю, не за тим, щоб сперечатися про три іпостасі. Що можу я зробити для тебе, любий співучню?

— Річ чималу, — відповів антінойський абат, — позич мені напахчену туніку, таку, як ти допіру одяг. Додай ласкаво до цієї туніки позолочені черевики та пляшку олії, щоб намастити мені бороду та волосся. Бажано було-б, щоб ти дав мені гаманця з тисячею драхмів. Ось, о Нікію, що я прийшов у тебе просити в ім'я любови до бога та спогадів про нашу давню приязнь.

Нікій звелів Кробілі та Мірталі принести свою найкоштовнішу туніку, що була гаптована квітками й тваринами на азіятський смак. Обидві жінки тримали туніку розгорнену, і блискучі барви її мінилися на світлі; вони чекали, поки Пафнутій здійме свою волосяницю, що вкривала його до ніг. Але чернець заявив, що краще вони здеруть з нього шкіру, ніж цей зодяг, і вони натягли йому туніку поверх волосяниці. Що ці жінки були вродливі, то не боялися чоловіків, дарма що були рабині. Вони заходились глузувати з чудного вигляду ченця в такому вбранні. Кробіла називала його своїм любим сатрапом[4], трутила йому свічадо, а Міртала смикала його за бороду. Але Пафнутій молився й не бачив їх.

 
  1. Уліс — у греків Одісей, син Лаерта, другорядного героя грецької мітології, цар Ітаки, одного з Іонійських островів (тепер Тіякі). Підчас облоги Трої (див. прим. Ахіл до ст. 47) він стояв на чолі 12 кораблів і визначався хитрощами, спритністю та ораторським мистецтвам. Після троянської війни він рушив додому з Нестором, мітичним героєм, що, крім инших подвигів, брав участь і в Троянській війні та показав себе не тільки відважним войовником, але й мудрим радником. Але Одісеєва мандрівка тривала, через різні чудесні пригоди, аж десять років. Повернувшись додому, він перебив, за допомогою свого сина Телемаха та вірних слуг, женихів своєї дружини Пенелопи, що за час його відсутносте мучили її своїми намаганнями. Одісеєві пригоди оспівано в Гомеровій «Одісеї».
  2. Юпітер — зверхній бог неба в італійських народів, керовник усіх небесних явищ, давач перемоги й оборонець правди. В Римі його шанували, як охоронця держави.
  3. Перікл — видатний атенський державний діяч (V вік перед р. х.), що в своїй діяльності прагнув здійснити в Атенах демократичний лад. Сприяючи науці й мистецтву, Перікл підніс Атени до значіння культурного центру всіх греків. Вік Перікл єсть час найвищого розвитку грецької культури.
  4. Сатрапи — в давньому перському царстві намісники провінцій, що користувались необмеженою владою й дуже гнобили нарід.