Сторінка:Анатоль Франс. Таїс. 1927.pdf/190

Ця сторінка вичитана
96 Філіпи — місто в Македонії коло моря, де Антоній та Октавій перемогли Брута (див. дальшу прим.) та Касія (42 р. перед р. х.).
Брут — римський республіканець, що забив імператора Юлія Цезаря, якого вважали за Брутового батька, з метою зробити Рим республікою. Брута разом з його спільником у змові проти Цезаревого життя, Касієм, розбили Антоній та Октавій, і він, з розпачу, що не врятував республіки, заподіяв собі смерть, кинувшись на меча.
97 Сармати — давній нарід, що жив у східньо-европейській долині й воював проти римлян.
Квади — германський нарід, що жив на території теперішньої Моравії і воював проти римлян за Марка Аврелія (див. прим. до ст. 89).
Маркомани — теж германський нарід, жив на територїі тепер. Богемії і разом із квадами воював проти Риму.
99 Мітра — один із геніїв давньої перської релігії, дух божественного світла.
Адоніс — мітичний молодий грек дивної краси; його смертельно поранив дикий кабан, і Венера (див. прим. до ст. 17) обернула його на квітку анемон. На честь його влаштовували свята — т. зв. Адонії.
Аполон — грецький і римський бог поезії, мистецтва, так само сонця і дня, називаний іще Фебом, Юпітерів син, світлий «сонячний» бог.
100 Другий Платон — Плотін (205–270), найбільший із т. зв. новоплатоників, що в основі його науки лежить Платонова (див. прим. до ст. 35) філософія, поєднана із східніми теоріями.
101 Гефест чи, в латинян, Вулкан, — бог вогню й металів, син Юпітера й Юнони. Він народився потворою, і мати скинула його з гори Олімпа, божої оселі. Упавши, він лишився кривий, збудував коло Етни кузні й працював там із одноокими велетнями, кіклопами.
Аякс (Аянт) — тут розуміється герой Софоклової трагедії «Скажений Аякс», де виставлено шаленство гордощів.
Горгони — три байкові сестри-потвори, серед них найстрашніша Медуза, що мала силу повертати на камінь кожного, хто на них погляне. В літературі — образ гидоти, лихости та жаху.