Сторінка:Анатоль Франс. Таїс. 1927.pdf/189

Ця сторінка вичитана
92 Гіганти — в грецькій мітології дике плем'я велетнів, що розпочало війну з богами за небо. Боги, після важкої боротьби, перемогли їх.
Тіфон — ватаг гігантів, що пішли приступом на небо й що його Юпітер уразив блискавкою.
Аполон Кітаред — велетенська антична мармурова статуя бога Аполона (див. прим. до ст. 99), одягнутого в довгу туніку з зачісаним, як у дівчини, волоссям.
94 Орфічні поеми — грецькі пісні, приписувані Орфеєві, найбільшому давньому мітичному музиці, що грою своєю скоряв навіть дикого звіря.
Езоп — грецький байкар, раб із походження.
Пітагор — грецький філософ і математик VI стол. перед р. х., основоположник пітагорійської школи в грецькій філософії. Наука його визначалась високою моральністю, і своїх учнів він схиляв до суворого життя. Але чи жив він справді, то непевно, бо нічого з його праць до нас не дійшло.
Базілід — відомий олександрійський філософ (учив 130 р.) представник т. зв. гностицизму, філософської течії, що пробувала перетворити християнство за зразком давніх містерій, обернути його на природню релігію, що становила суть усіх гностичних систем. Основним питанням було у гностиків творіння світу, і вони вважали, що матеріяльний світ створило не найвище божество, а нижчий творець (деміург). Своїми фантастичними уявленнями про бога гностики зводили на нівець усі моральні цілі євангелії.
Валентин — один із найзнакомитіших гностиків, родом олександрієць, жив і учив у Римі з 141 по 160 р.
95 Пеліон і Оса — гори в Тесалії. За мітом, велетні, повставши проти Юпітера й хотівши взяти небо приступом, нагромадили Пеліона на Осу. Вираз «нагромадити Пеліона на Осу» лишився від цього міту із значінням: покласти велику працю, а нічого не досягти.
Ціцерон — найкрасномовніший із римських ораторів, народився 106 р. перед р. х. Брав близьку участь у політичному житті Риму й був забитий убійникаму, що послав Антоній (див. прим. Цезар до ст. 55), проти якого Ціцерон боровся. В своїй філософії був еклектик (поєднував різні системи), але його трактати цінні незрівняною чистотою, багатством і гармонійністю стилю.