Сторінка:Анатоль Франс. Таїс. 1927.pdf/188

Ця сторінка вичитана
84 Мельпомена — муза трагедії у греків.
85 Константин — див. прим. Цезар до ст. 26.
Пантеон — славетний храм у Римі, присвячений усім богам.
Картаген (властиво: Картагіна) — місто в Африці що заснували фінікійці в VII ст. перед р. х. на півострові, близько якого тепер м. Туніс. Картаген став столицею могутньої морської республіки, яку зруйнували римлян після впертої й важкої боротьби (146 р. перед р. х.).
86 Демостен — найблискучіший із атенських політичних промовців (384–322 перед р. х.).
Троглодити — назва передісторичним народам, що жили по печерах.
Гадес — чи в латинян, Плутон, Юпітерів брат, бог пекла і мертвих.
87 Констанцій — один із синів Константина Великого (див. прим. Цезар до ст. 26), що поділили між себе Римську імперію. Констанцієві після цього поділу дістався Схід (Греція, Мала Азія та Єгипет),але після смерти обох своїх братів, Константина та Константа, він зробився імператором єдиної імперії (317–361).
88 Кастор і його брат, близняк Полукс — мітичні герої, сини Юпітера та Леди (див. прим. до ст. 17). Обидва брата почували одне до одного глибоку приязнь, і імена їхні стали символом глибокої дружби.
89 Епіктет — філософ-стоїк (див. прим. до ст. 71) першого століття по р. х. Був у Римі рабом; господар безжально мучив його, але ці муки Епіктет терпів справді із «стоїчним» спокоєм. Імператор Нерон звільнив його із рабства.
Марк Аврелій — римський імператор (царював з 161 до 180 р.), що вславився своєю суто-стоїчною мудрістю й любов'ю до філософії та письменства.
90 Зенон — грецький філософ, основоположник стоїцизму (кінець IV ст. перед р. х.).
Апіс — священний бик у давніх єгиптян.
91 Яве — Ієгова, біблійний бог.
92 Палада-Атена чи, в латинян, Мінерва, — богиня, якій греки надавали багато прикмет: вона була богинею хліборобства, світла, мудрости, а так само хоробрости і війни.