намовляв їх до каяття. Серед його духовних синів були й такі, що довгі роки перед тим грабіжникували, але намови святого абата їх так зворушили, що вони подалися в ченці. Чистота їхнього життя була їхнім товаришам за добрий приклад. З них вирізнявся старий куховар абісинської цариці — антінойський абат навернув його на віру, і тепер той невпинно точив сльози; ще диякон Флавіян, що знався на писаннях і володів красномовством. Але найбільше вражав серед Пафнутієвих учнів молодий селянин, на ім'я Павло, прозваний Простим, бо був незвичайно наївний. Люди глузували з його щирости, але бог відзначив його, посилаючи йому видива й пророче надхнення.
Пафнутій присвячував свої дні навчанню учнів та аскетичним управам. Часто він ще міркував над священними книжками, вишукуючи там алегорій. Тому він ряснів заслугами, хоч був молодий з віку. Дияволи, що так жорстоко нападали на добрих анахоретів, до нього не сміли приступити. Вночі, під місячним світлом, біля його келії нерухомо й мовчки трималось семеро маленьких шакалів, присівши на задні лапи та нашорошивши вуха. Гадали, що то було сім демонів, що він затримував їх на порозі чеснотами своєї святости.
Пафнутій народився в Олександрії від шляхетних батьків, що змусили його вчитися нечестивих писань. Він навіть піддався на брехні поетів, і за часів юнацтва помилки його розуму та викривлення думки були такі великі, що він навіть гадав, ніби людський рід загинув був у водах потопу за Девкаліона[1], та сперечався з своїми співучнями про природу, атрибути та єство аж самого бога. Він жив тоді безтурботно, по-поганськи. То був час, що він пригадував не инакше, як із соромом, собі на ганьбу.
- ↑ Девкаліон — мітичний тесалійський (у Греції) цар, Прометеїв син. Це ніби Ной грецької мітології. Коли землю залило водою, Девкаліон із своєю дружиною Піррою врятувались на байдаку і причалили до гори Парнас. Тільки вони вдвох урятувались і дали початок новій людності на землі. Для цього вони кидали позад себе каміння — з кожного Девкаліонового камінця ставав чоловік, із кожного Пірриного — жінка.
