всі заслуги, з добром поєднані. Це чудово висловили християни в міті про рудоволосу людину, що зрадила свого господаря, давши йому поцілунок миру і цим вчинком зміцнила спасіння людей. Тому, на мій погляд, зовсім несправедлива й недоцільна та ненависть, що нею дехто з учнів Павла-обивача гнобить найнещаснішого з Ісусових апостолів, і не гадаючи навіть, що Іскаріотів поцілунок, оповіщений від самого Ісуса, був неминучий з його власної науки для спокути людей, і коли-б Юда не дістав був гамана з тридцятьма срібняками, то божественна мудрість була-б спростована, провидіння обдурене, його наміри зіпсовані і світ лишився-б у злі, неуцтві та смерті.
Божественна мудрість передбачала, що Юда, вільний дати чи не дати зрадливого цілунка, дасть його проте. Отже, вона вжила Іскаріотів злочин, як чільний камінь у чудесній споруді спокути.
Я казав допіру, Марко, так, мов-би я вірив, що людей спокутав розпятий Ісус, бо я знаю, що так вірять християни, і я прибрав їхньої думки, щоб краще висвітлити помилки тих, хто вірить у вічне прокляття Юди. Але насправді, Ісус в моїх очах тільки попередник Базіліда та Валентина. А про таємницю спокути я вам розповім, любі друзі, коли це хоч трохи вас цікавить, як її справді виконано на землі.
Гості зробили знак згоди. До залі ввійшло, мов атенські отроковиці з священними козубами Церери[1], двадцятеро юних дівчат, несучи на головах кошики з гранатами та яблуками, мірно ступаючи легким кро-
- ↑ Церера — латинська богиня хліборобства. Хліб, овочі, городина — то Церерині дарунки.
