між XIII і XV віками. Античний, нечистий античний світ, що XVI віку відновив свій погибельний вплив на людський дух, натхнув поетам і малярам злочинні думки, соромні образи, розбещеність, свинство. Всі малярі Відродженя — справжні кабани, не виключаючи й Мікель-Анджело.
Але бачучи, що Ґаетан лаштується вже йти, дядько Ґінардон вернув собі звичайний простакуватий вигляд і нишком конфіденціяльно проказав:
— M-r Ґаетан, коли не боїтеся шостого поверху, то зайдіть, будь ваша ласка, до моєї нори. У мене є дві чи три невеличкі картини, що їх я хочу спекатись і що можуть вас зацікавити. Гарні, свобідні й пристойні. Споміж инших я покажу вам малюночок Бодуена, та такий смачний і перчений, що аж слина тече, на нього глядючи.
Під ці слова Ґаетан вийшов укупі з Сар'єтом і, покинувши церкву та завернувши на вулицю Принцеси, почав викладати йому, як викладав би не лишень усякій людській істоті, а й, скажемо, дереву, газовій світичці, собаці чи власній тіні, те обурення, що вибухало в його серці од естетичних теорій старого маляра.
— Він глузує з нас, цей дядько Ґінардон з його християнським мистецтвом і його примітивами! Артист-маляр уявляє собі небо не инакше, як з того, що є на землі — бога, непорочну, анголів, святих, світ і хмари. Коли Ґінардон підрядився писати фігури для вітража в каплиці Дре, батько Енґр одразу вказав йому на модель, академічної краси й чистоти жінку, малюнки з кого можна серед малюнків
