Ця сторінка вичитана
зі слонової кости, два цінних рукописи XV віку і книжку, що секретар княгині записав просто як «сап'ян з гербами» і що саме й була Лукрецієм з Еспарв'єнської бібліотеки.
Винуватця — думали на англійця кухаря — не знайшли. А через два, мабуть, місяці якийсь молодий, ставний, добре виголений добродій проходячи нишком і непомітно улицею Курсель, завітав до дядька Ґінардона і подав йому Лукреція Пріора Вандома. Антиквар заплатив йому сотню су, оглянув книжку, зрозумів її ціну й красу і поклав її в шухляду комода з фіалкового дерева, куди завжди ховав найкоштовніші речі.
От яких примх долі зазнала за один сезон ця чарівна книжечка.
