Найбільшу цінність цієї величезної скарбниці складали, безперечно, рукописи. Тут були, наприклад, невидані листування Ґасенді, батька Мерсенна, Паскаля, що кидають нове світло на духове життя XVII віку. Була також цінна колекція жидівських біблій, талмудів, равинських трактатів, друкованих і рукописних, арамейських і самаританських текстів на баранячій шкурі та дощечках сикомора, — старовинних і дорогоцінних примірників, зібраних у Єгипті й Сірії славнозвісним Мойсеєм де Діна та закуплених по дешевій ціні Александром д'Еспарв'є року 1836, коли вчений гебраїст помер у Парижу від старости й злиднів.
Еспарв'єнська бібліотека містилася на третьому поверсі старого отелю. Книжки інтересу середнього, напр., подарована Ґаетаном протестантська екзегетика XIX й XX віків, було винесено без оправ у безмежну глибину горища. Каталог з усіма додатками творив цілих вісімнацять томів in-folio. Цей каталог було доведено до останнього дня, і в бібліотеці панував повний лад. Але року 1895 з рекомендації епіскопа д'Аґра за вчителя до Моріса і, майже одночасно, за доглядача до бібліотеки взято було m-r Жюльєна Сар'єта, архіваріуса й палеографа, бідну й плоху людину, що заробляла собі на життя приватним учителюванням. Обдарований методичною активністю і надзвичайною впертістю, m-r Сар'єт сам один перекласифікував усі книжки цього величезного зібрання. Вигадана й переведена ним у життя система класифікації була до такої міри складна, а знаки, накладувані ним на книжки,
