Сторінка:Анатоль Франс. Повстання анголів. 1926.pdf/127

Ця сторінка вичитана
 
РОЗДІЛ XVI
почережно виводить на сцену ясновиду Міру, Зефіріну та фатального Амедея і на страшному прикладі m-r Сар'єта висвітлює думку Евріпіда, що Юпітер, коли кого хоче покарати, тих позбавляє розуму

Розчарований безсиллям релігійної науки поважного церковника та обдурений надією знайти свого ангола шляхом віри, Моріс надумав звернутися до окультних наук і вирішив піти порадитися з ясновидою. Звичайно, він звернувся б до мадам Теб; але він уже мав нагоду запитуватись у неї в справі своїх мук кохання і вона відповіла йому так мудро, що він одразу ж кинув визнавати її за ворожку. І він пішов до модної сомнамбули — мадам Міри.

Він чув кілька оповідань про надзвичайну видючість цієї ясновиди. Мадам Мірі треба було, однак, принести предмет, що його носив на собі, чи торкався відсутній, на кого треба було навернути її проникливі очі. Придумуючи, яких предметів торкався ангол у день свого нещасливого втілення, Моріс пригадав, що він у своїй райській голизні сів був у кріслі на чорні панчохи мадам Дезобель, а потім допомагав цій дамі одягатися. Моріс