звязувати свій огненний геній традицією. Він малював тільки зі своєї голови й лишив у цій каплиці, вживаючи відомого слова, картини з сірчаним духом, — могутні й страшні образи, що замісць сповнювати душі лагідністю й спокоєм, опановують їх трівожним жахом. Там анголи показують своє як раз роздратоване лице: воно люте й похмуре. Можна подумати, що то Люцифер з товаришами обмірковують свій бунт. І от, дитино моя, ці образи, вплинувши на ваш ослаблений і попсований ріжним надуживанням дух, внесли в нього розрух, що тепер остаточно там запанував.
Але Моріс палко заперечив:
— О, ні, пане абате, ні, ні! Не думайте, що малювання Ежена Делякруа могло мене збентежити. Я на нього майже й не дивився. Таке мистецтво мені ані трохи не цікаве.
— Тоді, люба моя дитино, вірте мені: в оповіданні, що ви мені що-йно виклали, нема й слова правди й дісности. Ваш ангол-охоронець вам і не думав являтися.
— Але ж, пане абате, — роспочав знову Моріс, цілковито довіряючи посвідкам своїх почувань, — я бачив, як він зав'язував одній дамі черевички, а потім натягав на себе штани самовбивці!..
І, стукаючи ногою об асфальт, Моріс закликав у свідки правдивости своїх слів небо, землю, всю природу, вежі Сен-Сюльпіс, мури великої семінарії, фонтан Чотирьох Епіскопів, будівельку для потреб, кіоски візників та мотори й автобуси, дерева, перехожих, собак, горобців, квітникарку та її квітки.
