Цю сторінку схвалено
Хтось могутньою рукою
Зборкав крила юнакові,
Що бажав літать стрілою, —
Шлях знайти в краї чудові.
І пішов юнак в задумі
По-над кручою морською,
Щоб набратись в грізнім шумі
Сили й вийти знов до бою.
Та з орлом він тут зустрівся.
Побратався — й землю кинув:
Тільки сонцем степ укрився —
Він з орлом в блакить полинув.
І на Землю вже не звало:
Там він з сяйвом сонця злився.
А коли орла не стало —
Впав на скелі і розбився!
