31
нишком обступають манастирь… Тоді Богун навмисне звелів вартовим не стріляти й удавати, неначе вони сплять, а сам тихо підняв увесь полк і поставив козаків по за стінами.
Зрадівши, що козаки сплять і не стріляють, поляки почали приставляти до стін драбини і натовпом підійшли до брами; але тільки що вони полізли по драбинах, як на їх враз полетіло з стін каміння й цілі колоди, і засвистіли кулі. Під стінами манастиря спинився страшенний шарварок — і, як морська хвила відбігає від міцних скель берега, так і ляхи відшахнулися від манастирських стін.
Та й ще не минулось польському військові, бо зараз Богун з кількома сотнями вершників вибіг з-під брами, доганяв ворогів і рубав їх.
Прогаявши під Винницею ще два тижні і бачучи, що Богун нічого не боїться, та мало не що-ночі робить на переднє польське військо наскоки, Калиновський надумав згубити його тим, від чого загинув Нечай, і послав до його посланців, а через тих посланців вихваляв Богунове звитяжство і передав у дарунок козакам десять кухов горілки, а самому полковникові красуню Мельничку, бо ту Мельничку Калиновський забрав з Красного й возив з собою.
Богун подарунки прийняв і з своєї руки просив передати від його Калиновському сто коней, тих самих, що козаки повитягали з ополонок.
— Вклоніться від мене його ясновельможності, — сказав Богун на прикінці посланцям, нишком сміючись, — та перекажіть, що подаровану горілку мої козаки питимуть тоді, як польського війска вже не буде на Вкраїні.
Посланцям не дуже-то сподобалась така подяка, однак треба було з тим вертатись до свого табору.
