подружньої розлуки, і таких инших оборудок, що переказувати їх було-б надто довго.
До цих богословських наук прилучається виклад принципів логіки за системою Аристотелевих писань. Що до астрономії, то студенти здобувають про ню лиш поверховні відомості й не мають у цій галузі тих успіхів, яких досягли їхні попередники. Поминаємо вже те, що вони не стежать за науковими відкриттями, поробленими в цій галузі протягом останніх двох віків геть аж до цього часу.
Років тому буде шість, програму навчання в Азгарі поширено, і збільшено обсяг наукових відомостів: до давніх азгарських наук додано математику, історію та географію. А втім, студенти в цих науках не йдуть понад елементарні відомості і дістають знання лиш дуже поверховні.
Коли в нас спитаються, чи краще тепер провадиться навчання в Азгарі, ніж за минулих віків, то ми, ґрунтуючися на словах декількох шейхів, що з ними нам доводилося зустрічатися й розмовляти в цій справі, одкажемо, що між теперішнім та минулим є величезна одміна: — „А причина цьому“, мовляв мені один шейх, „полягає в тому, що погіршало і саме викладання, і студенти стали недбайливо ставитися до наукових студій. Бо од декількох років почалися нові віяння, що одтягають студентів од шляху справжньої науки в бік життєвих благ. Серед студентів трапляються такі, котрі дивляться на науку, як на засіб досягти високих посад і діпнутися багатства, і в них уже немає ані витриманости, ані спокою духовного й розумового, того, що само собою підганяло-б їх набувати знання та духом вивершуватися“. — Отак казав шейх. Ми од себе, в додаток до його слів, вкажемо ще на одну причину, а саме на таке. В Єгипті з минулого (XIX-го) віку стали добре розвиватися науки, письменство та мистецтво, надто в Каірі. У Каірі природничі науки, новітні винаходи, застосовані знання, шляхи комунікації та перевозу стали на таку височінь, яку можна бачити хіба в головних містах Европи. Єгипетський уряд подбав за те, щоб запровадити по своїх, світських школах обов'язкове навчання природничих наук. Тимчасом азгарська медресе не змінила свого напрямку; шейхи одмовляються запроваджувати будь-які новини до своїх наукових метод, і ті студенти, що з Азгару виходять, не можуть стати на однім рівні з вихованцями урядових шкіл, бо їхні знання в царині вищезгаданих дисциплін дуже вбогі. До всього, уряд запровадив окрему свою вищу школу, яка добре-таки підтинає собою давню вищу школу шейхів азгарських; названо її „будинком наук“ (да̂р ель-'олю'м). — Скажемо й за неї коротенько.
Цю світську школу для загальної вищої освіти засновано р. 1872 за наказом хедіва Исмаїла-паші: Навчання в ній розпочалося р. 1873, й її мета — підготовити вчителів, які могли-б викладати в середніх та початкових школах всі курсові дисципліни, не виключаючи мови турецької, мов европейських та рисування. Р. 1888 уряд забажав був втиснути до цієї програми ще й підготову деяких студентів до посад кадиїв та муфтіїв, —
