Самий мечет-храм міститься у східній колонаді. Мечет — аж надто гожий, визначається показними взорами та архітектурою; а втім, описати його без малюнків дуже важко. Усіх колон у мечеті аж 380; усі вони мармурові або гранітові та й дуже солідні. Повішених лямп у мечеті — близько 1200. У ньому є двоє молитовних ніш (михрабів), оздоблених тонкими взорами й чудовою різьбою; окрім того є й инші окраси, що впадають в очі й причаровують глядачів.
Коротенько оглянувши в попередньому розділі історію Азгара, ми повинні тепер подати деякі відомості про те, як провадилося й провадиться в ньому викладання й яка система для навчання.
Вже й про історію Азгара казавши, ми, за одним заходом, уже мали нагоду зазначити, що на самий перед азгарійці заходилися були вивчати науки богословські, а саме — толкування на Коран і на сонну, хадіси, основи мусулманського права. Далі, з бігом часу, щоб поліпшити навчання в цілому, впроваджено окрім тих наук ще й науки елементарні, студіювання арабської мови та словесність.
Правду кажучи, богословіє (теологія) і було й зостається неначе осередок для наукозих студій у азгарійських шейхів, бо навкруг богословія оберталися всі їхні науки, і лиш через нього вони зажили своєї слави й вселюдної звісности. В цій галузі їх не перевищив ніхто з мусулманських учених. Багато азгарських шейхів зажили слави в науках правниче-богословських, по всіх чотирьох правовірних школах; вони склали в дусі своїх толків довгу низку писань, і багато з них тепер видано й друком. — З осіб, що найбільше визначалися студіями над мусулманською юриспруденцією толку маликітського, одзначаються: шейх Зорканій, шейх Юсуф Сифатій, шейх Абу-ль-Хасан, шейх Ахмед Дардір та шейх Ҫа̂вій. У кожного з них є ґрунтовні праці з юриспруденції їхньої школи, і писання їхні ще й досі правлять за підручники в мечеті Азгарі. З новіших варті бути одзначеними: шейх 'Адавій, автор рясних коментарів до писань давніших правників, шейх 'Алі̂ш, що його праці правлять за настільні книжки у кожного маликітського правника XIX в.; єгиптяни за великі його знання назвали його Малик Молодший. — До славнозвісних осіб школи имама Шафиія належать: шейх Абуль-Ка̂сим, автор пояснінь до тексту праці перса Абу-Шоджа̂', шейх Барма̂вій, шейх Хати'б та славнозвісний Бейджурій; ці три — автори коментарів на поясніння Абуль-Ка̂сима[1]; шейх-уль-іслям[2] Захарія Анса̂рій (пом. 926=1520 р.),
- ↑ Коментар (хашіє) — це буде з'ясування пояснінь (шарх), написане на те, щоб освітлити плутані місця та докладно викласти те, що пояснено коротким способом; часом з'являється ще й четвертий дослідник, який додає свої міркування з приводу шарха й ха̂шіє; ці нові коментарі звуться толкуванням (такрір). Таким чином один твір може складатися з тексту („мати“), пояснінь („шарх“), коментарів („хашіє“) та толкування („такрір“). Кожна з цих частин звичайно буває довша за попередню.
- ↑ Так в Єгипті зветься шейх, що стоїть на чолі управління мечетом Азгар; його звуть ще й шейхом мечету.
