вирізьблювано на таблицях, які в мечету зберегаються аж до наших днів; і ані час, ані забутливість людська не знищили пам'яти про цих володарів. Серед них визначається [вже з другої мамлюцької династії, так званої черкеської, або борджитської] — Малик Насир фарадж ибн-Баркук (1399-1405 і 1406-1412), що спорудив у мечетному подвір'ї цистерну й збудував дуже високого мінарета. Макрізій каже: Відколи збудовано цього мечета, при ньому раз-у-раз знаходили собі притулок багато бідних людей, що ввесь час там жили; число їх досягало за наших днів (XV в.) аж 750 чоловіка. Тут були й перси, і південні араби, і люди з нільської долини, і люди з Магрибу; для кожної народности збудовано певний галерійний корпус. У мечеті-ж і далі процвітало читання Корану, вивчання й писання його, так само як студії над різними галузями наук: правознавством, наукою хадісів, коранським толкуванням, арабською філологією; окрім того, гомілетикою й чином служби Божої.
Люди заможні, через релігійну свою старанність, робили пожертви на цей мечет золотом, сріблом, грошима, щоб допомогти особам, які провадять там побожне життя. Найбідніший бідак залюбки приносив їм геть-усяку їжу, хліб, солодощі, надто коли одбувалася проща. З инших храмових благодійників згадується ще й султан Малик Ашраф Кайтбай (1468-1496) і султан Кансу-Гурій (1501—1516), з династії мамлюків черкеських. — А з осіб, що їм на серці лежала доля цього славнозвісного мечету в столітті XIX, назвемо великого єгипетського діяча [засновника хедівської династії] Мохаммеда 'Алія (1805-1848), що оживив в Єгипті науки та знання. За його прикладом пішов хедів 'Абба̂с Хилмій-паша, що звелів збудувати в Азгарі нову галерію. Архітекти доклали багато зусиллів, щоб її окрасити, й оздобили її дуже гарним і гожим різьбленням, чудовими взорами та арабесками; це все аж пориває одвідувачів й одразу притягає до себе їхню увагу. Галерія тая так і відома під ім'ям Аббасової.
Отакі коротенькі відомості про минуле мечету Азгара.
Тепер нам випадає сказати скількись слів про його сьогочасний вигляд. Теперішній Азгар — то простора будова, що по чотирьох її кутках підносяться вгору високі мінарети. По середині тієї будови міститься величеньке подвір'я, де влаштовано три цистерни, щоб робити приписані іслямські обмивання. Навколо подвір'я йдуть чотирі великі галерії. Вхід до мечету зроблено з боку західнього; він відомий під ім'ям „брами цилюриків“, („ба̂б ель-моззеййинін“); вона дуже гарно виглядає, аж очі в себе вбирає. Брама складається з двох арок, а ті арки підтримує багацько міцних колон. Над цими арками височиться фриз, оздоблений різьбою. На ньому золотими літерами подано рік, коли збудовано
мечета, і скількись мудронавчальних стихів та речень з Корану. У північній колонаді міститься книгосховище, де знаходяться і всякі допомічні книги і приладдя до письма.
