Сторінка:Аг. Кримський, Ол. Боголюбський. До історії вищої освіти у арабів та дещо про арабську академію наук (1928).djvu/77

Ця сторінка вичитана
ВСЕМУСУЛМАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРИ МЕЧЕТІ АЗГАР У КАЇРІ,
ЙОГО МИНУЛЕ, ЙОГО ТЕПЕРІШНЯ НАУКА, ДРУКАРСЬКА СПРАВА ТА ДНЕВНИКАРСТВО.[1]
I.

У тім самім Єгипті, де має таку силу европеїзм та европейська система освіти, знаходиться й найвищеє вогнище освіти в дусі суто-мусулманському, як-найконсервативнішому: це — каїрський схоластичний університет („ме́дресе“) при мечеті аль-'Азгар, який що-року має близько дев'ятьох тисяч студентів, з усіх країв побожного іслямського світу.

Цікаво, що, хоч отая славна медреса при мечеті 'Азгар має першорядну всеіслямську вагу, ніхто з арабів аж до 1899 р. не подбав, щоб попідбивати підсумки багатовіковій культурній діяльності цього всемусулманського університету[2]. Року 1899 один з передплатників найкращого єгипетського ліберального часопису „аль-Моктатаф“ (російські мусулмани рівняють „аль-Моктатаф“ до „Вѣстника Европы“) удавсь був до редакції з запитом, яку історію має мечет Азгар і в чому полягав його вплив на мусулманський світ. Тоді редакція вмістила невеличку статтю:

Мечет 'Азгар.

„Це — найвища мусулмансько-арабська школа в Каірі. Першим її основоположником був один мамлюк-грек із Сицилії, на йм'я Джавгар ибн-Абдалла̂г. Закладщина одбулася 24 джема̂ді-ль-уля, року од гиджри 359-го, а доведено будування до краю 9 рамадана 361 року. Науку розпочав р. 380 халіф 'Азіз-Билляг, з династії фатимідів. З8б-ий рік гиджри, то виходить 990-й рік христіянської ери; отже, аль-Азгар то найдавніша з усіх вищих шкіл, які тепер на світі є. (Болонський університет правда, засновано в V віці, тільки-ж вагу найвищої школи набув він допіру в XI віці).

„Хоч який з аль-Азгара давній університет, а навчання в ньому не йшло без усякої перерви. Воно перепинялося: фатимід-халіф аль-Ха̂ким, Азізів син, заснувавши в Каірі року 404-го гиджри (=1014 року після

  1. Про цю статтю див. вище, стор. XII.
  2. Европейські учені, звичайно, писали про Азгар дещо й раніш. Див., напр., Zeitschr der Deutsch. Morgenl. Ges. XXXVI, 724 дд.