ЙОГО МИНУЛЕ, ЙОГО ТЕПЕРІШНЯ НАУКА, ДРУКАРСЬКА СПРАВА ТА ДНЕВНИКАРСТВО.[1]
У тім самім Єгипті, де має таку силу европеїзм та европейська система освіти, знаходиться й найвищеє вогнище освіти в дусі суто-мусулманському, як-найконсервативнішому: це — каїрський схоластичний університет („ме́дресе“) при мечеті аль-'Азгар, який що-року має близько дев'ятьох тисяч студентів, з усіх країв побожного іслямського світу.
Цікаво, що, хоч отая славна медреса при мечеті 'Азгар має першорядну всеіслямську вагу, ніхто з арабів аж до 1899 р. не подбав, щоб попідбивати підсумки багатовіковій культурній діяльності цього всемусулманського університету[2]. Року 1899 один з передплатників найкращого єгипетського ліберального часопису „аль-Моктатаф“ (російські мусулмани рівняють „аль-Моктатаф“ до „Вѣстника Европы“) удавсь був до редакції з запитом, яку історію має мечет Азгар і в чому полягав його вплив на мусулманський світ. Тоді редакція вмістила невеличку статтю:
„Це — найвища мусулмансько-арабська школа в Каірі. Першим її основоположником був один мамлюк-грек із Сицилії, на йм'я Джавгар ибн-Абдалла̂г. Закладщина одбулася 24 джема̂ді-ль-уля, року од гиджри 359-го, а доведено будування до краю 9 рамадана 361 року. Науку розпочав р. 380 халіф 'Азіз-Билляг, з династії фатимідів. З8б-ий рік гиджри, то виходить 990-й рік христіянської ери; отже, аль-Азгар то найдавніша з усіх вищих шкіл, які тепер на світі є. (Болонський університет правда, засновано в V віці, тільки-ж вагу найвищої школи набув він допіру в XI віці).
„Хоч який з аль-Азгара давній університет, а навчання в ньому не йшло без усякої перерви. Воно перепинялося: фатимід-халіф аль-Ха̂ким, Азізів син, заснувавши в Каірі року 404-го гиджри (=1014 року після