дання стосується до письменства, філології, поезії, історії, соціяльного права, гіґієни та виховання.
Тимчасом політичні події рр. 1925-1926 не дали здійснити цю програму, загаявши трохи темп наукової праці академиків.
Міститься Арабська Академія в будинку дуже показному, але мало пристосованому до сучасних умов — медресе Адилійє, що споруджено його ще ж у XIII в. (1218); поставив його султан Адиль Абу-Бакр бен-Ейюб недалечку мечету Омейядів. Свого часу це була одна з найвизначніших шкіл шафіїтського толку.
Різними переробками вже за наших часів пощастило зсередини пристосувати це приміщення на потреби Академії. Чималий двір прикрашено кількома уламками греко-римського та пальмірського періодів; у нього виходять двері з різних заль Академії. Просто проти входу двоє дверей ведуть до приміщення, де перебуває лапідарний музей та консерватор його, емір Жафар; ліворуч перші двері ведуть до усипальниці султана Малик-Адиля, перетвореної на Музей мусулманської старовини; а дальші двері — до конференц-залі, де влітку теж працюють академики, окрім вівторків, коли праці не бурав.
Перші двері праворуч од входу ведуть до публічної бібліотеки-читальні при Академії.
В лівім куті двору — сходи на горішній поверх, де академики, згідно з місцевим звичаєм, працюють холодної пори року. Тут-таки знаходиться частина бібліотеки, а надто чужомовні твори. Ця частина академії складається з двох кімнат; перша з них править за секретаріят, а в другій навкруги великого столу стоїть 16 глибоких шкуратяних крісел; з них підчас звичайних засідань зайнято буває п’ять-шість.
Проти цього будинку знаходиться медресе Загирійє, що її збудував халіф Загир Бібарс р. 1279 та що належала спільно двом толкам шафіїтському та ханіфітському. З цих шкіл вийшли такі славнозвісні в арабських літописах учені, як аль-Макдисій, ибн-Халликян та ибн-Хальдун, історик-філософ.
Частина цього приміщення й досі під школою; а в кумполі усипальниці знаходиться бібліотека, або правдивіше дві третині академічної книгозбірні, найбільше стародавні книги та рукописи; решту-ж перенесено до бібліотеки Адилійє.
Розвивати та вдосконалювати бібліотечне встаткування ніяк було через убогість бюджету: ані міністерство народньої освіти, ані адміністрація вакфів не допомогли Академії в цій важливій справі.
Незабаром змине 10 років, відколи засновано Академію. Погляньмо, в чому-ж виявилася за цей період діяльність молодої наукової установи.
Дехто вимагав, щоб Арабська Академія за прикладом Французької заходилася-б видавати повний академічний словник. Але ця робота натрапила на перешкоди з самого початку, бо виявилося, що матеріялу на це — обмаль: люди не погоджуються один з одним у справі запровадження мовних новотворів; отож, поки настала-б у цьому питанні остаточна згода,
