Осередком арабської культури й арабського літературного життя в теперішніх часах являється Єгипет.
Навіть середньовікова мусулманська схоластична школа стоїть там в Єгипті високо: старовинна арабська наука, — мішанина теології, мусулманської юриспруденції та арабської філології з логікою, астрономією, часом медициною і т. и., — досі цвіте у всесвітньо-звісній, стародавній медресі при мечеті А́згар у Каїрі. Тая медреса є найважливіше огнище освіти, науки й ерудиції в чисто-мусулманському дусі для цілого побожного ісламського світа. Вона є найкращий мусулманський та й найстаріший у цілому світі університет (у схоластичному розумінню цього слова[1], або, точніше, Азгарська медреса — найкраща мусулманська духовна академія. Вона — свідомий розсадник мусулманського консерватизму, вона — талановитий і могутній ворог усяких европейських новостей, хоча, зрештою, і сама вона дещо позичила з европейської науки, а саме — завела в себе лекції (поки що — елементарні) всесвітньої історії, географії та математики. Сюди, по науку в цей каїрський А́згар, напливають студенти (не дуже, правда, підготовані) з усіх, навіть найдальших сторін іслямського світа: цифра їх завсіди доходить більше-менше до 9.000, а професорів буває по-над 200–250. В Азгарській бібліотеці є звиш 20.000 книг старомусулманського змісту. Скінчивши тут курс, студенти знов розходяться по своїх краях, повні мусулманської пихи та ворожнечі проти немусулманської, ґяурської науки. З вакфових (фундаційних) грошей та з єгипетського скарбу витрачується на Азгарську медресу річно, так, з 360 тисячів карбованців[2].
Здавалося-б, що в тім краю, де отак цвіте суворо-мусулманська освіта, нема надії на успіх освіти европейської. Однак жива дійсність перекидає такі думки: Єгипет з того погляду випередив геть-усі инші мусулманські краї. Першим реформатором шкільництва в Єгипті, засновником і переробником єгипетських шкіл на європейський лад, був, як і в инших поступових починах, Мехеммед-Алій, той що повстав проти влади османських султанів (1805) і заснував у Єгипті свою власну, хоч і васальну династію, яка пізніш (1866) прибрала собі титул „хедівської“. Менше ніж за сторіччя Єгипет, під володінням хедівів, перегнав
- ↑ Болонський університет в Італії датується, правда, ще з V віку. Тільки-ж, вищою школою зробивсь він аж в XI віці. Виходить, що Азгарська медреса — то старіший університет, ніж Болонський.
- ↑ Про Азгар дивись у мене в виданні: „Всемусульманскій университетъ при мечети Азхаръ въ Каирѣ, его прошлое, его современная наука, печать и журнальная деятельность“, Москва, 1903, з трома ілюстраціями, — відбитка з II тому редагованих од мене „Древностей Восточныхъ“. Найновіша дуже важлива стаття (з єгипетського „аль-Лива“) про теперішній Азгар та його хиби — див. в бахчесарайському «Терджимані», 1905, № 62. До цього всього пор. ще в «Терджиман»-і 1904, № 95.
не чиє, як самих-таки мусулман. Найкраща з єзуїтських шкіл — бейрутська колегія — тому має невеликий процент мусулман, що не кожен батько пристає на одну неодмівну умову од єзуїтів: учень повинен ходити ваїхню христіянську (католицьку) службу божу в їхньому єзуїтському костьолі.
