чення. Треба провадити боротьбу не тільки з переобтяженням в школі, а слід визнати шкідливим ненормальне, а іноді й цілковите нехтування фізкультури. Вожаті-комсомольці та піонери особливо повинні дбати за здорову гру, розваги й за поширення фізкультури. І коли ми побачимо живе, здорове, розумово й фізично розвинене, повне сил та енерґії — життя дитячого колективу, тоді зараза онанізму не матиме сприятливого ґрунту для розвитку серед дітей.
Комсомольцям-вожатим слід підготуватися до цієї праці через відповідну літературу та колективне опрацювання питань з учителями, лікарями тощо. Самодіяльність піонер-загонів відограє чималу ролю в оздоровленні дитинства. Санітарно-гігієнічне виховання, сангуртки, додержання чистоти в клясі, розгортання колективної думки та розваг — усе це охороняє дитинство від статевих подразнень оточення. Дитячий рух, що так поширився, його подальший розвиток та поглиблення треба цілком використати на боротьбу за здорову працю та побут нашого дитинства.
Треба звернути увагу на піонер-загони, використовуючи їх як передову частину дитинства для боротьби з ненормальностями та нездоровими явищами шкільного життя. Дитячий рух має відограти величезну ролю в оздоровленні шкільного життя. Через піонер-загони можна розвивати статеве виховання. Через піонерів легше запроваджувати в масі школярів запобіжні заходи статевого оздоровлення. Серед
