роняти здоров’я школярів, тому його обов’язок провадити боротьбу з пороками, що підточують здоров’я школярів. На жаль, і лікарі дотепер мало звертали уваги на це питання. У боротьбі за статеве оздоровлення школярів пліч-о-пліч повинні йти батьки, вчителі й лікарі. Праці вистачить всім.
Статеве виховання в школі повинно полягати не тільки в поясненні шкідливости поганих вчинків та звичок, в забороні та усуненні всіх зайвих статевих подразників. Має велику вагу й те, що вчитель, якому довіряють школярі, дізнавшись про випадок онанування від батьків чи товаришів, особисто розмовляючи, переконає своїм авторитетом залишити цю звичку. А цим він не тільки охоронить одного школяра від зарази, а й цілий колектив.
Шкільне статеве виховання треба розглядати широко. Здорове статеве виховання — це боротьба за нормальний побут та працю в школі. Здорова шкільна праця й побут обумовлюють нормальний фізичний й розумовий розвиток школярів. Особливо слід висувати питання фізкультури серед дитинства, як запобіжний захід проти статевих надуживань та збочень.
Фізкультура в школі, в родині зміцнює організм фізично, зміцнює також і нервову систему. Удаються до онанізму часто нервові діти й цим ще більше підточують нервову систему. Фізкультура охороняє від онанізму й одночасно виліковує колишніх онаністів, зміцнюючи нервову систему їх. А через те треба посилити в школі
